Міністерство юстиції Казахстану не сприятиме стягненню з російського Газпрому близько $1,4 млрд за арбітражним рішенням у справі Нафтогазу.

Про це заявив міністр юстиції Казахстану Ерлан Сарсембаєв, коментуючи рішення суду МФЦА (Міжнародного фінансового центру Астана - ред.) про визнання арбітражного рішення у справі Нафтогазу проти Газпрому, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

За словами міністра, перш за все, важливо розуміти процесуальний контекст, повідомляє Tengrinews.kz.

«Судовий наказ винесено в односторонньому порядку — без участі відповідача. Це не остаточне рішення: воно має повідомний характер і не набрало законної сили. Відповідач має право у встановлений строк звернутися із заявою про скасування, після чого відбудеться повноцінний розгляд за участю обох сторін. Говорити про будь-яке виконання на цьому етапі передчасно», — підкреслив Сарсембаєв.

Читайте також: Суд у Казахстані дозволив "Нафтогазу" стягнення мільярдного боргу з "Газпрому"

Він також додав, що Казахстан не стане транзитним майданчиком для виконання рішень, які не мають з нею правового зв’язку.

«Правові механізми республіки не передбачають розгляд спорів, не пов’язаних з її юрисдикцією, у зв’язку з чим рішення суду МФЦА, що розглядається, не буде виконане на території Казахстану. Необхідно зазначити, що у справі відсутні базові елементи юрисдикційного зв’язку з МФЦА: ПАТ Газпром не є учасником МФЦА, спірний правочин не був укладений у МФЦА, спір не регулюється правом МФЦА, і сторони не укладали угоду про передання питань визнання та виконання до суду МФЦА. Зі свого боку, Конституційний закон „Про Міжнародний фінансовий центр Астана“ обмежує юрисдикцію суду МФЦА конкретними категоріями суперечок, пов’язаних із судом МФЦА і переданих йому на розгляд за угодою сторін», — ідеться в повідомленні.

Читайте також: Акції "Газпрому" обвалилися після візиту Путіна в Китай, - ЗМІ

Міністр юстиції пояснив, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року, згідно з якою виконання іноземних арбітражних рішень здійснюється відповідно до процесуальних норм держави виконання.

«У нашому випадку це Цивільний процесуальний кодекс Республіки Казахстан, стаття 503 якого встановлює, що заяву про примусове виконання подають до суду за місцем розгляду спору, або за місцезнаходженням органу юридичної особи, або, якщо місцезнаходження невідоме, то за місцезнаходженням майна боржника. Місцезнаходження Газпрому відоме. Це важливий процесуальний орієнтир, який не може бути проігнорований», — зазначив він.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube