Варикоцеле — розширення вен сім'яного канатика – діагностують у 15% чоловіків репродуктивного віку та у 35‒40% тих, хто звертається з приводу безпліддя. Патологія порушує терморегуляцію яєчка, що поступово знижує якість сперматогенезу. У цій статті розглянуто, коли потрібне хірургічне втручання, які техніки застосовують хірурги та чого очікувати в період відновлення

Показання до хірургічного лікування варикоцеле

Не кожен випадок варикоцеле потребує оперативного втручання. Лікар оцінює сукупність клінічних факторів, перш ніж рекомендувати операцію.

Хірургічне лікування показане у таких ситуаціях:

- варикоцеле II або III ступеня з підтвердженим погіршенням показників спермограми;

- чоловіче безпліддя в парі, де виключено жіночий фактор;

- больовий синдром у ділянці мошонки, що знижує якість життя;

- атрофія яєчка у підлітків — для збереження його функції в майбутньому.

Спостереження без втручання виправдане лише при варикоцеле I ступеня без клінічних проявів і нормальних показниках фертильності. В усіх інших випадках затягування з операцією збільшує ризик незворотних змін у тканині яєчка.

Методи операції: від класичної хірургії до мікрохірургії

Сучасна урологія пропонує кілька технік усунення варикоцеле. Вибір методу залежить від ступеня патології, анатомічних особливостей пацієнта та оснащення клініки.

Основні хірургічні підходи:

- субінгвінальна мікрохірургічна варикоцелектомія — золотий стандарт за рекомендаціями EAU, виконується під мікроскопом, забезпечує найнижчий відсоток рецидивів (до 1‒2%);

- лапароскопічна варикоцелектомія — малоінвазивне втручання через три мікророзрізи, підходить при двосторонньому варикоцеле;

- операція Іваніссевіча — відкрите перев'язування вени через паховий доступ, застосовується рідше через вищий ризик рецидиву.

Мікрохірургічна техніка дає змогу зберегти лімфатичні судини та артерію яєчка, що суттєво знижує ймовірність ускладнень і прискорює відновлення репродуктивної функції.

Ендоваскулярна емболізація — альтернатива хірургії для пацієнтів із протипоказаннями до загальної анестезії. Процедура виконується під місцевим знеболенням, однак поступається мікрохірургії за показниками ефективності.

Підготовка та перебіг операції

Передопераційне обстеження включає спермограму, УЗД мошонки з доплерографією, загальні аналізи крові та сечі. За потреби призначають гормональний профіль — рівень тестостерону, ФСГ, ЛГ.

Підготовка до втручання передбачає кілька кроків:

- Здати аналізи та пройти консультацію анестезіолога за 5‒7 днів до операції.

- Припинити приймання антикоагулянтів за 7 днів — за погодженням із лікарем.

- Відмовитися від їжі та рідини в день операції — щонайменше за 6 годин до початку.

Підготувати суспензорій або спеціальну підтримувальну білизну для носіння після втручання.

Мікрохірургічна варикоцелектомія триває 30‒60 хвилин. Пацієнт, як правило, виписується в той самий день або наступного ранку.

Відновлення та вплив операції на фертильність

Реабілітаційний період після мікрохірургічного втручання займає 2‒4 тижні. Фізичне навантаження обмежують на 10‒14 днів, статеве життя — на 3 тижні.

Покращення показників спермограми фіксують через 3‒6 місяців після операції. За даними досліджень, концентрація сперматозоїдів зростає у 60‒70% пацієнтів, рухливість у 50‒60%. Настання вагітності природним шляхом після варикоцелектомії спостерігається у 30‒50% пар протягом року.

Рання діагностика та своєчасне хірургічне лікування варикоцеле суттєво підвищують шанси на відновлення фертильності та збереження здоров'я репродуктивної системи. Консультація кваліфікованого уролога медичного центру "Геліос" — перший крок до точного діагнозу та індивідуального плану лікування.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube