Вулкан Еребус в Антарктиді щодня викидає в атмосферу близько 80 грамів мікроскопічних кристалів чистого золота. Вчені встановили це ще понад 30 років тому, але досі не можуть остаточно пояснити, як золото відокремлюється від магми.

Про це пише видання Science alert, передає NV, інформує UAINFO.org.

Активні вулкани зазвичай асоціюються з лавою, попелом і викидами газів. Проте вулкан Еребус, розташований на острові Росс у морі Росса приблизно за 1 350 кілометрів від географічного Південного полюса, має незвичайну особливість. Це найпівденніший активний вулкан Землі, у кратері якого постійно існує озеро розплавленої лави.

Ще у 1991 році дослідники опублікували роботу, в якій повідомили, що разом із вулканічними газами Еребус викидає приблизно 80 грамів мікроскопічного золотого пилу на добу. За оцінками науковців, ці частинки можуть переноситися вітром на відстань до 1 000 кілометрів, а можливо, й далі.

Наразі Еребус залишається єдиним відомим вулканом у світі, який викидає саме кристалічні частинки чистого золота.

Сліди золота раніше знаходили й у викидах інших вулканів, зокрема Кілауеа на Гаваях, Етни в Італії, Августина на Алясці та Ель-Чичона в Мексиці. Вчені вважають, що золото переноситься гарячими вулканічними рідинами та газами у складі сполук із хлором або сіркою. Воно не випаровується самостійно, адже температура кипіння золота значно перевищує температуру вулканічних газів.

Команда геохіміка Кімберлі Мікер із Новомексиканського інституту гірничої справи і технологій дослідила сніг навколо кратера, газовий шлейф вулкана та повітря на відстані до 1 000 кілометрів від Еребуса. У всіх зразках науковці виявили мікроскопічні частинки чистого золота.

Під електронним мікроскопом вони мали форму добре сформованих геометричних кристалів, а не безформних крупинок. Деякі з них сягали приблизно 60 мікрометрів.

Хоча Еребус викидає менше золота, ніж деякі інші вулкани, саме форма цих частинок робить його унікальним. Для порівняння, за старими оцінками вулкан Кілауеа міг викидати від 500 до 800 грамів золота на добу, а Етна — до 2,4 кілограма.

Дослідники припускають, що золото виходить із лави у складі летких сполук хлору. Коли гази охолоджуються, золото кристалізується й осідає на антарктичному льоду. Водночас ця версія має недоліки, адже концентрація золота у вулканічних газах дуже низька, що ускладнює природне утворення таких правильних кристалів.

Інша гіпотеза, яку запропонував вулканолог Філіп Кайл, полягає в тому, що кристали золота спочатку поступово формуються на поверхні лавового озера, а вже потім захоплюються висхідними потоками газу та потрапляють в атмосферу.

Попри те, що відкриття зробили понад 30 років тому, остаточної відповіді, чому саме Еребус утворює такі кристали золота, вчені досі не мають. На їхню думку, це може бути пов’язано з особливостями хімічного складу, температури, геологічної будови або іншими характеристиками цього вулкана.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube