Лазерне сканування південно-західної Амазонії показало, що цивілізація акірі була значно більшою, ніж вважали археологи, і зводила до 30 тисяч земляних споруд.

Про це повідомляє Science Alert, передає NV,  інформує UAINFO.org.

Приблизно між 600 роком до нашої ери та 850 роком нашої ери народ акірі освоїв великі ділянки південно-західної Амазонії. То була розгалужена мережа громад, поєднаних спільними традиціями. Писемних свідчень акірі не залишили, і майже все, що від них зосталося — це обмежені ровами геометричні земляні споруди, які подекуди сягали кількох метрів завглибшки й були з'єднані прямими дорогами.

Розкрити справжні масштаби цивілізації дозволила технологія LIDAR. Літак випускає лазерні імпульси, частина яких проходить крізь просвіти в лісовому пологу, відбивається від землі й дає змогу відтворити прихований під кронами ландшафт.

Різноманітні типи земляних робіт на знімках LIDAR / Фото: Nature

Дослідники обстежили 4497 квадратних кілометрів лісу, здійснивши серію перельотів завдовжки близько 450 кілометрів над регіоном. Увесь масив даних виявив 432 земляні споруди, з яких 396 були раніше невідомі.

«Найбільше нас здивувала надзвичайно велика кількість геогліфів та інших земляних споруд, знайдених на території, що становить менш ніж 3% Великої Амазонії, — сказав археолог-антрополог Мартті Пярссінен з Гельсінського університету. — Масштаб археологічних знахідок свідчить, що багато інших регіонів Амазонії могли бути заселені значно щільніше й змінені значно інтенсивніше, ніж припускали раніше».

Вчені підрахували, що на піку акірі могли займати площу до 183 тисяч квадратних кілометрів. Ця територія здатна була прогодувати від 1,2 до 3 мільйонів людей, а кількість земляних споруд сягала від 24 до 30 тисяч.

Дослідження, результати якого опублікували в журналі Nature, змушує переглянути традиційний погляд на Амазонію як на незайману пустку. Пярссінен взагалі вважає, що від такого уявлення варто відмовитися.

«У центрі багатьох цих галявин височіли б великі геометричні земляні споруди, з'єднані широкими та вузькими дорогами, — розповів Пярссінен. — У певні пори року ці місця оживали б завдяки церемоніям, зібранням, музиці, танцям, спортивним змаганням та іншим спільним подіям».

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube