Фото: Вікіпедія

За допомогою телескопа Inouye науковці Національної сонячної обсерваторії США  вперше побачили на поверхні Сонця вихрові структури, які теорія передбачала десятиліттями.

Про це повідомляє Science Daily, передає NV, інформує UAINFO.org.

Нестійкості Кельвіна-Гельмгольца — це спіралеподібні візерунки на межі двох середовищ, що ковзають одне повз одне. Їх видно в океанських хвилях і деяких хмарах. Плазма Сонця турбулентна, тож фізики давно очікували знайти там такі ж структури, але попереднім приладам бракувало роздільної здатності.

Згідно з серпневим дослідженням, опублікованим у журналі Nature, у квітні 2025 року телескоп Daniel K. Inouye Solar Національного наукового фонду США навели на магнітно активну ділянку неподалік сонячної плями та відзняли таймлапс киплячої плазми. Ці кадри стали найдетальнішими зображеннями Сонця в історії спостережень.

Фото: Nature

Вихори з’являлися скрізь, куди дивилася команда. Вони формуються там, де швидка плазма зсувається повз повільнішу на межах магнітних структур. Комп’ютерні симуляції, створені спеціально для цієї роботи, відтворили таку саму поведінку.

«Справжньою несподіванкою було побачити, наскільки повсюдними ці вихори є по всій поверхні, — розповів фізик Національної сонячної обсерваторії Девід Курідзе. — Щоб створити їх у реальній фізичній системі, потрібен напрочуд тонкий баланс між конкурентними фізичними силами».

Читайте також: Магнітний щит Землі виявився слабшим, ніж вважали науковці

Видима поверхня Сонця складається з конвективних комірок площею трохи більше за Україну. Крізь них із надр піднімаються потоки розжареної речовини, розтікаються, охолоджуються й опускаються назад на краях комірок. Вихори є майже повсюдною рисою меж між магнітними структурами та конвекцією довкола них. Вони можуть впливати на перенесення енергії крізь сонячну атмосферу й перемішувати плазму з магнітними полями.

Результати дослідження наближають учених до розуміння, чому зовнішня атмосфера Сонця гаряча і що запускає гігантські викиди.

«Сучасне суспільство залежить від технологій, вразливих до космічної погоди, — заявив фізик обсерваторії Фрідріх Вьогер. — Щоб краще зрозуміти й зрештою прогнозувати найбільш руйнівну поведінку Сонця, спершу ми маємо зрозуміти крихітні фізичні процеси, які його рухають».

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube