У міру затягування війни проти України Кремлю знадобилася агресивніша стратегія, щоб тримати під контролем як потенційних опозиціонерів, так і пересічних росіян. Однак правління, побудоване на полюванні на шпигунів і параної, має значні наслідки. 

Про це пише Foreign Affairs (FA), розповідаючи, як параноя російського диктатора Володимира Путіна паралізує Росію, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Автори статті, зокрема, зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну контроль Кремля над російським суспільством продовжує посилюватися. І для росіян нові заходи різко контрастують із тими помірними свободами, які вони мали до лютого 2022 року.

Однак менш очевидною є кардинальна зміна доктрини внутрішньої безпеки в РФ, пише FA. Тепер Федеральна служба безпеки (ФСБ) зосереджена на полюванні на шпигунів. Використовуючи тактику, перевірену ще за радянських часів, було проведено кампанію з викорінення будь-яких загроз для режиму. Це дозволило ФСБ глибше проникнути в суспільство, приватні компанії та державні установи.

Однак правління, що ґрунтується на полюванні на шпигунів і параної, має значні наслідки, констатують автори статті.

Оскільки державні установи та приватні підприємства побоюються репресій з боку ФСБ, вони приховують точні дані, уникають ухвалення рішень і загалом переходять у режим виживання. Серед пересічних росіян і державних службовців посилення соціального контролю та переслідування за державну зраду сформували повсюдну атмосферу недовіри й посилюють відчуття паралічу.

Зрештою, здатність Кремля керувати країною може бути підірвана, вважають автори статті.

Читайте також: The Economist: Путін сприйняв візит директора ЦРУ до Москви як ознаку слабкості Вашингтона 

Так, прагнучи перетворити будь-яку ймовірну політичну загрозу на потенційний акт державної зради, Москва спирається не на правові норми, а на таємні оцінки ФСБ. На цьому тлі російські посадовці, представники еліт і приватні організації дедалі неохочіше оприлюднюють дані про потенційно непопулярні факти чи події.

Ситуацію ускладнюють зв’язки російської промисловості з військовими, зазначає FA. Участь приватних компаній у військових проєктах передбачає контроль з боку контррозвідки. У разі перевищення бюджету або відставання від графіка це загрожує звинуваченнями в державній зраді.

Російські науково-дослідні установи також неохоче діляться будь-якою інформацією. Безневинні дані, як-от технічні висновки, результати досліджень чи статистика, тепер розглядаються як потенційна загроза безпеці.

Жорсткий контроль з боку органів безпеки також радикально обмежив оприлюднення навіть рутинної статистики.

Читайте також: "Мене повісять". Путін вважає, що закінчення війни без повного захоплення Донбасу загрожує його життю – The Economist

Кремлю вдалося досягти своїх безпосередніх політичних цілей, але це коштує йому дорого. Чиновники перестають повідомляти про проблеми ще до того, як ті переростають у кризу. Регіональна влада уникає прояву ініціативи, доки не отримає прямого наказу. Дослідники, статистичні агентства та підприємства не оприлюднюють інформацію, яка могла б стати в пригоді владі. Держслужбовці в усіх структурах відкладають ухвалення ефективних рішень, очікуючи на розпорядження «згори», пише видання.

Для Кремля ризик паралічу еліти є реальним; він поширюється серед високопосадовців і керівників як у Москві, так і в регіонах. Руйнуючи механізми зворотного зв’язку, режим Путіна дедалі менше здатен розуміти реальний стан справ у країні — резюмують автори публікації. У довгостроковій перспективі це може зробити Путіна значно вразливішим перед загрозою серйозної політичної кризи.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube