Для рашистів питання захисту своїх нафтопереробних заводів стоїть вкрай гостро, адже українські безпілотники підпалюють їх на регулярній основі. Тож, щоб додатково посилити захист своїх НПЗ, там вирішили створити аеростатні загородження.

Про це пише Defense Express,  інформує UAINFO.org. 

Саме загородження, являє собою два відносно невеликих аеростати, між якими натягнута сітка із тонких тросів, у яких мають заплутуватись, або руйнуватись безпілотники. Такі загородження мають розгортуватись поряд або вже на самих важливих об’єктах.

Але подібні протидронові загородження мають одну глобальну проблему. Так, безпілотники можуть легко перелетіти сітку і без проблем уразити НПЗ, чи інший важливий об’єкт на охороні якого ця система й стоїть.

Тому щоб завадити цьому, рашисти створили систему, яка за даними радіолокаційних систем, визначає висоту польоту безпілотника, й через троси автономно коригує висоту самого загородження, щоб спіймати дрон.

Але, невідомо, чи може ця система достатньо швидко змінювати свою висоту, аби спіймати маневруючий безпілотник. Крім цього, якщо кілька безпілотників заходять на ціль із різних висот, то таке загородження вже не зможе спіймати всі.

До того ж питання викликає й сама сітка. Так, під час тестів рашисти використовували малий фактично іграшковий дрон. Який навіть близько не відповідає габаритам навіть найменших українських далекобійних безпілотників.

Використати більший дрон там чомусь посоромились. Тож виникають сумніви, щодо того, чи витримає таке загородження зустріч із далекобійним безпілотником, що летить на швидкості у кілька сотень кілометрів на годину, й важить кілька сотень кілограмів. Або чи зможе воно його взагалі зупинити.

До того ж такі загородження не можуть працювати у погану погоду через сильний вітер, який ризикує просто зірвати ці загородження з місця. Тому з огляду на все, виникають сумніви щодо того, чи буде такий засіб достатньо ефективним.

Наразі у РФ існує кілька подібних паралельних проєктів з аеростатними загородженнями. Але, жоден з них наразі не має особливих успіхів і всі вони досі перебувають лише на стадії розробки.

Варто зазначити, що такі бар'єри нас прямо відсилають до часів Першої світової війни, коли такі аеростатні загородження вперше почали застосовувати, а особливу популярність вони набули вже за часів Другої світової війни, де були досить поширеними.

Так, наприклад з цікавих випадків можна пригадати Велику Британію де аеростатні загородження активно використовувались для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1. Однак, за весь час аеростатні загородження перехопили лише 5% від усіх випущених Фау-1.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube