Фото: Mark Witton / The Trustees of the Natural History Museum

Африка вміщує до 25% усіх видів рослин і тварин на нашій планеті. Це багатство сформувалося завдяки різноманітним ландшафтам пустель, саван, густих лісів та морського узбережжя, а також глибокому еволюційному корінню, пише NV, інформує UAINFO.org. 

Палеонтологи ведуть розкопки на континенті вже майже два століття. Найбільшу славу регіону принесли скам’янілості стародавніх предків людини. Проте континент багатий і на рештки найвідоміших вимерлих істот, тобто динозаврів.

Зімбабве посідає важливе місце у цій палеонтологічній мозаїці, адже про знахідки кісток тут повідомляли ще з 1916 року. Новим поповненням став ящур Musango matusadonaensis, який належить до групи завроподоморфів. Саме ця гілка тварин згодом дала початок чотирилапим гігантам із довгими шиями на зразок диплодоків. Про це пише phys.org.

Неповний скелет динозавра знайшли на березі річки Ньямасанго біля острова Мусанго. Анатомія показує, що тварина пересувалася на двох задніх ногах, сягала чотирьох із половиною метрів у довжину і важила близько 220 кілограмів. Лінії росту на зрізах кісток свідчать, що особина загинула молодою. Череп не зберігся, проте близькі родичі цього виду харчувалися виключно рослинами.

Читайте також: Kayrasaurus changliensis: у Китаї знайшли кістки нового виду динозаврів

Знахідка виявилася несподіванкою для вчених. Виявилося, що динозаври Зімбабве не були простим продовженням південноафриканської фауни і являли собою абсолютно унікальні місцеві види.

Завроподоморфи були найпоширенішими динозаврами тріасу, але Musango та описаний у 2024 році споріднений вид Musankwa виявилися ендеміками Зімбабве. Вчені очікували побачити знайомі південноафриканські види через географічну близькість, але всі зібрані кістки належали принципово іншим істотам.

Місцеві ящери навіть не були найближчими родичами своїх південних сусідів. Поруч із ними палеонтологи знайшли дводишних риб і водних рептилій фітозаврів, які майже відсутні на розкопках у Південній Африці.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube