Партія «Удар» на виконанняугоди з рухом «Чесно» оприлюднилапопередній список мажоритарнихкандидатів.

Особисто мою увагупривернуло те, що «Удар» планує висунутив депутати за округом в Дарницькомурайоні Києва нинішнього нардепа КирилаКуликова.

Жодного зрозумілогопояснення це рішення не має – якщо,звичайно, мова не йде про банальнуторгівлю місцями.

Чому «Удар» неповинен висувати Куликова?

1. Томущо Куликов походить з бізнес-угрупуваннясумнівної репутації.

Він прийшов уполітику після роботи на так звану«лужніковську» групу – російськогобізнес-утворення Олександра Бабаковаі Михайла Воєводіна. Воєводін – цеавторитетна в певних специфічних колахлюдина, Бабаков – колишній віце-спікерДерждуми, сьогодні – спеціальнийпредставник Путіна з питань взаємодіїзі співвітчизниками закордоном.

«Лужніковськими» вониназиваються тому, що первинний капіталнакопичили завдяки базару на стадіоні«Лужніки» в Москві, після чого почалилегалізувати гроші в Україні черезкупівлю обленерго та готелю«Прем'єр-палац».

Вперше про Куликова почули в українській політиці, коли2005 року він був призначений керівникомукраїнського відділення Інтерполу.Сталося це після того, як «лужніковськагрупа» стала підтримувати СоцпартіюМороза. Соціалісти навіть оформилиофіційні стосунки з тодішній політичнимпроектом «лужніковської групи» –російською партією «Родіна».

Потім Луценко взяв Куликова в список НУНС заквотою своєї «Народної самооборони»,внаслідок чого Куликов і працює сьогоднінародним депутатом.

2. Але, на відмінувід Гримчака, Стецьківа чи Донія, Куликов не залишився з Луценком до самого кінця.За п'ять місяців до його арешту Куликов пішов від Луценка і «Народної самооборони»в партію Балоги «Єдиний центр». Втім,довго він там не затримався і зрештоюсьогодні сплив як кандидат в Києві відКличка.

3. Мало хто знає, але Куликов у 2010 році особисто голосував за призначеннягенеральним прокурором Віктора Пшонки – обличчя політичних репресій вУкраїні.

4. Ще одна дрібниця, якахарактеризує Куликова – він розмістивна своєму автомобілі міліцейську«ксиву», хоча на той момент не працюваву МВС, а був народним депутатом. Роблятьтак лише з однією метою – щоб матигарантії недоторканості.

5. Зрештою, я не раджу Кличку висувати Куликова, тому що вінне розуміє функцій преси в демократичномусуспільстві.

Куликов вважає, що журналісти не повиннівисвітлювати витівки мажорів. У мене єперсональні сумніви в адекватності Куликова після того, як він назвавісторію навколо способу життя сина Ющенка «брудною піар-кампанією».

Якщобруд в тій історії існував – то стосувавсявін оточення президента, яке корумпувалосина Ющенка і таким чином намагалосявідігравати впливати на українськуполітику.

Я не розумію, який сенс Кличку, який за допомогою власногобренду може зробити депутатом у Києвібудь-кого, зв'язуватися з Куликовим.

Сергей ЛЕЩЕНКО