Кабінет МіністрівУкраїни своїм розпорядженням вирішивліквідувати ПАТ "Державна холдинговакомпанія "Титан України” . Такийвисновок можна зробити з розпорядженняУряду № 469-р від 11 липня 2012. Цимрозпорядженням доручено Держагенствуз управління державними корпоративнимправами та майном передати Титан Українив управління Фонду держмайна.

 Так, всвою чергу, Фонд держмайна повиненздійснити продаж 100% акцій найбільшоговиробника фосфатних добрив «Сумихімпром»,а також 50% + 1 акцію ПрАТ «Кримський титан»- найбільшого українського виробникадвоокису титану, згодом – повногопродажу ПАТ"Державна холдинговакомпанія "Титан України”.

Слід зауважити,  щоці підприємства, які  належать народу,бо є державними підприємствами, заразвже знаходяться під повним контролемструктур, які належать Д. Фірташу. Якщосказати, що до бюджету не надходитьмільярди гривень та повністю занепадаєтитаномагнієва галузь – це нічого несказати! Всім зрозуміло, що якщо однакомпанія монополізує цілу галузь, тонічого гарного з цього не вийде. Про це пише в своєму блозі Народний депутат України Юрій Кармазін.

Ще у березні2012 року я звернувся до Голови Службибезпеки України, Секретаря Радинаціональної безпеки та оборони України,Голови Рахункової палати України, ГоловиФонду державного майна України таГенерального прокурора України звідкритим зверненням щодо вжиттяневідкладних заходів реагування длянегайного подолання безпрецедентної,загрозливої для економіки Україниситуації, що руйнує промисловий комплексУкраїни, зокрема титаномагнієву галузь,яка має величезний потенціал, а ниніперебуває у глобальній затяжній кризі,яка стала наслідком грубих порушеньзаконодавства України, нехтуваннянаціональними стратегічними таекономічними інтересами, тіньовогопроведення шахрайських операцій,поступового розбазарювання виробничогопотенціалу, що призводить до катастрофічногонедоотримання коштів Державним бюджетому 2012 році, вирішення питання щодопритягнення до відповідальності осіб,винних у злочинному розкраданні тапривласненні активів державнихпідприємств із високою ринковою вартістюі колосальним потенціалом.

У своємузверненні мною було  наголошено,що наразі склалася критична ситуаціяу промисловому комплексі України,зокрема у титаномагнієвій галузі. Хоча,за радянських часів,результатом спільнихзусиль фахівці, які колись стояли увитоків створення титанової галузіСРСР та України,  змогли досягтитого, що ця галузь в Україні зайнялапровідні позиції серед інших радянськихреспублік. На жаль нині з сумом усіспостерігають за безславним занепадомцієї галузі. Ще більшого суму викликаєте, що  для зацікавлених у легкійнаживі чиновників та високопосадовців  цейзанепад став рукотворною справою.

Точкою відліку в операціїзагарбання та розкрадання галузі сталапередача у 1998 році Вільногірського ГМК(далі ВГМК) та Іршанського ГЗК (даліІГЗК) до рук надуманого об’єднання«Українські поліметали», а потім неменш горезвісна передача у 2003 році воренду ЗАТ «Кримський титан». 

Так, після завершенняу 2008 році терміну оренди ВГМК та ІГЗКЗАТ «Кримський титан», в оренді якогоперебували ці підприємства, не повертаєкомбінати до державного управліннябільше трьох років.

Проте склаласяпарадоксальна ситуація, коли ФДМУпідписав мирову угоду з «Кримськимтитаном», добровільно продовжившикабальну угоду. Залишається незрозумілим,як Держава взагалі могла допуститиситуацію, коли при чистому прибуткувищезгаданих підприємств у 200 млн. і 150млн. доларів на рік, орендна плата складаєвсього-навсього 200 тис. доларів на рік.Невже це відбулось без корупційноїскладової? Якщо порушено законодавство,то де  роль СБУ, РНБО, МВС, Генеральноїпрокуратури?! Вони перестали існувати?Ні, вони просто закривають очі нарозкрадання можновладцями державнихкоштів в особливо крупних розмірах.

Як вже було згадановище, підприємства гірничо-металургійноїгалузі (Запорізький титано-магнієвийкомбінат, ВГМК, ІГЗК, ПрАт «Кримськийтитан», ПАТ «Сумихімпром») перебуваютьпід керуванням структур Д. Фірташа.Держава допустила до управліннястратегічно важливими виробничимипотужностями некваліфікованих кадрів,що не мають відповідної освіти та жодногодосвіду роботи у титановій галузі.Посади директорів підприємствзаймають «фахівці», що не відповідаютьнеобхідному рівню, без відповідноїосвіти, без досвіду роботи в цій галузі.А професіонали тим часом оббиваютьпорогів центру із працевлаштування.Щоправда логіка тут присутня залізна:щоб систематично знищувати потенціалпідприємства і вичавлювати з нього усісоки великого професіоналізму дійсноне потрібно. Такий висновок можназробити, проаналізувавши стан цихпідприємств, які наразі, за показниками,практично доведені до банкрутства. Метаочевидна – скупити за безцінь.

Я ж в своєму зверненнінаголосив, що  «Вітчизнянінадра містять 20% світових запасівтитанових руд. КрімУкраїни, значні поклади є в Австраліїта Північній Америці. Тим часом усвітовому виробництві двоокису титануКиїв займає лише 3-5%. Очевидно,що діюча система управління галуззю неефективна, потребує реорганізації такадрового посилення на усіх рівнях.Звісно, це у тому випадку, коли владанацілена на роботу підприємств, а не нате, як пустити їх по вітру.».

Щоб знайти оптимальнерішення при нинішньому станігірничо-металургійної галузі Українисаме держава має встановлюватитехніко-економічні потреби і ціліне лише окремих галузей, а й підгалузей,у тому числі металургії (гірничорудної,коксохімічної, вогнетривкої, металевихвиробів та ін.). Про те, сьогодні ця проблемадалека від вирішення. Більше того, обсягиінвестицій та досягнення металургійнихпідприємств за 20 років незалежностіУк­раїни в десятки разів менші,аніж аналогічних підприємств, наприклад,у Росії.

Варто відзначити, щоринкова вартість Вільногірського таІршанського комбінатів при продажі їхна відкритому аукціоні становить сотнімлн. доларів кожного (за деякимиданими продаж на відкритих аукціонахВільногірського ГМК та Іршанського ГЗКтакож здатен покращити економічнуситуацію України, а саме поповнитибюджет на 5- 6 млрд. доларів). Чим не резервкоштів для бюджету України? Щоправданадійно прихований і замаскованийрезерв.

В  інтересахбюджету потрібно також продати навідкритих аукціонах за реальні «живі»гроші долю держави в статутному капіталі«Кримський ТИТАН», а також акції«Сумихімпром» та Запорізькоготитаномагнієвого комбінату. У такомуразі це ще 10 млрд. доларів до бюджету, аблефування та спекуляції заангажованіпід створення «ефективної» державноївертикально інтегрованої титановоїгалузі в Україні нарешті завершаться.

Будь-які інші варіаціїна тему вирішення даних питань будутьфактично представляти собою диверсіюпроти національних інтересів України.

На моє глибокепереконання, Україна повинна повернутиу державну власність нашвидкуручприватизований під інвестиційнізобов’язання Миколаївський глиноземнийзавод, ринкова вартість якого ниністановить 3-5 млрд. доларів. І на це єусі законні підстави, адже його теперішнійвласник, промисловий гігант «РосійськийАлюміній», не виконав взяті на себезобов’язання побудувати в Україніалюмінієвий комбінат, вартість якогооцінюється експертами в 1,5-2,0 млрд.доларів.  Цей комбінат – складоваціни на акції Миколаївського заводу.»Як бачимо, Кармазін наголосив, що повиненвідбутися прозорий аукціон щодо продажу«Кримського титану», «Сумихімпрому»,тощо.

Реакцією на вказанезвернення є нещодавнє розпорядженняКабінету Міністрів України. Однак,знаючи наше керівництво держави, виникаєпитання, що ж насправді стоїть за згодоюУряду прислухатися до вимог опозиції?!Чи то дії Уряду направлені на лобіюванняінтересів Д. Фірташа, чи то навпаки –на укріплення національної економіки?!Всі знаємо, що в нашій державі керманичінавіть шедевральну ідею, без жодногонегативного аспекту, можуть перекрутитив своїх інтересах, і ефект від цієї ідеїбуде зовсім протилежний. Маємо сподівання,що Уряд нашої держави нарешті схаменувсяі його дії не будуть направлені нанабиття карманів товстосумів та окремихдіячів, а нарешті будуть спрямовані настановлення міцної, потужної та ефективноїекономіки держави, а разом й України.

 На мійпогляд, -  такі дії керівництваПАТ "Державна холдингова компанія«Титан України», та осіб, які довели добанкрутства надприбуткові підприємства,є фактичним підривом основ національноїбезпеки держави. Адже в Законі України«Про основи національної безпекиУкраїни» прямо передбачено, що загрозоюнаціональної безпеки є критичний станосновних виробничих фондів у провіднихгалузях промисловості, загрозапосягань  з  боку  окремих  групна економічний потенціал держави, тощо.А ми вже бачимо, що підприємства належатьодній певній групі осіб і працюють наостанніх можливостях, бо основні фондине оновлюються, та взагалі, у керівництвацими підприємствами є основний принципроботи – з залученням мінімуму викачатипо максимуму коштів!».

Однак залишаєтьсявідкритим питання, чи понесуть особи,які своїми діями зруйнувалигірничо-металургійну галузь, які виключнозахищали інтереси вельмож, довели добанкрутства надприбуткові підприємства,внаслідок дій яких бюджет недоотримавтакі потрібні державі мільярди гривень,що можна було спрямувати на розвитокмедицини, соціального захисту громадян,відповідальність. Чи будуть повернутікошти, які просто викрадені у народуУкраїни?!

Сподіваюсь, що це питанняне буде риторичним, а винні особи бутипокарані!