Неосвічені предки незнали про існування євреїв та росіян,тому винили в своїх невдачах надприроднісили. З того часу мало що змінилось.Більшість наших співвітчизниківпродовжує нарікати на різні несприятливічинники, які заважають їм реалізовуватисьяк разом, так і поодинці. Саме в цихнепереборних обставинах, а не у власнихвадах, вони вбачають причини тогожалюгідного стану, в якому перебуваютьвони самі та наша держава.

Ризикуючиотримати загальносуспільний осуд, мушузазначити, що в своїх проблемах ми виннісамі. Можна по різному інтепретуватизакон космічної справедливості. Однакзрештою він зводиться до простоїсентенції - кожен отримує те, чогопрагне.

Наявність та велич метивизначає долю людей та спільнот. Самемета прокладає той шлях, рухаючись якимі досягаються внутрішні та зовнішнізміни, забезпечується справжній успіх.Натомість нікчемність мети автоматичноперетворює своїх носіїв на нікчем.

Справжнійуспіх ніколи не буває випадковим. Навкритих вічними снігами вершинах незустрінеш перехожого, який заблукавміж гастрономом та галантереєю. Якщови не ставите перед собою мету статиолімпійським чемпіоном або Нобелевськимлауреатом – ви ніколи ним не станете.

Нажаль, українцям тривалий час прищеплюваласьіндивідуальна та колективнаменьшовартісність, яка заважала всімі кожному підняти над головою стягнайкращого і оголосити війну тому, щомає нахабство видавати себе захороше.

Поради триматись в серединіі не висовуватись, які хоч раз в життіотримував кожен з нас, не мають жодногопрактичного сенсу. Більш того, з точкизору соціал-дарвінізму – це злочинпроти тих, кому вони адресовані. Це непросто налаштування на поразку, цезаклик відпочатку не брати в змаганніжодної участі.

Такий підхід врезультаті домінує у підході до всього:до вибору професії, до визначення свогомісця в колективі, зрештою до вимог щодоролі України в світі.

Жодна політичнасила не говорить про необхідністьвивести Україну в світові лідери. Нічогодивного, соціологія, на яку вони спираютьсяв розробці своїх програм, вказує на те,що самі громадяни не прагнуть для країнивеличі. Велич в опитуваннях замінюютьякісь незрозумілі добробут, стабільністьта захист.

Але навіть в цих споживацькихкатегоріях жоден респондент не вимагаєдля себе найкращого. Найкращої охорониздоров’я, освіти, системи соціальногострахування. Рівня життя, який би суттєвоперевищував стандарти США та ЄС.

Мисамі ставимо перед собою та країноюбар’єри та обмеження. Ми самі прирікаємосебе на животіння. Ми самі відмовляємосьвід того, щоб грати в Вищій Лізі. Ми самівідмовляємось від мрій, а отже і відїхнього втілення.

Коли дивишся нашведську королівську династію, навітьв голову не приходить, що її засновникомв 1810 році міг бути Жан Батист Бернадот- французький революціонер-бонапартист,на тілі якого при бальзамуванні знайшлитатуювання "Смерть королям”.

Вінпросто не слухався своїх гасконськихбабусь, які наполегливо просили йоготриматись середини та не висовуватись.