Цей Майдан має важчі умови від Майдану 2004 року, бо ми не маємо юридичних інструментів для змін. Можна скільки завгодно кричати про імпічмент, але такого закону немає. Немає і механізму розпуску парламенту. І цивілізованого референдуму немає.

Тому-то влада, обгородившись спецназом і грошима, поки що незмінна. Але завдяки Майдану ця влада Януковича і К вже неповноцінна. Це – колективна мумія Леніна в Мавзолеї. Займає місце, але не править.

Змінити її можна в два способи: через загальноукраїнський страйк, або на виборах Президента.

Для цього ми і створили сьогодні Народне об'єднання МАЙДАН.

Воно має 4 задачі.

1 – захистити активістів на місцях.

2 – підготувати акції протесту в центральній та східній Україні.

3 – розгорнути страйкоми по всій Україні.

4 – добитися від опозиції програми реформ, команди реформаторів та єдиного кандидата в Президенти.

Діяльність НО МАЙДАН координуватиме Рада. Сьогодні було оголошено її стартове ядро. Далі вона наповнюватиметься представниками громадських, студентських та самоврядних організацій. І головне не склад, а результат роботи. Тож варто не тільки дискутувати, кого б ще включити в Раду, а радше те, що зробити для ефективного розгортання структур на місцях.

Питання для початку:

- який механізм вступу в організацію?

- хто очолить секретаріат організації?

- як виготовити мільйони номерних посвідчень?

- як налагодити прозоре фінансування діяльності?

- як швидко створити захищений інтернет-ресурс?

- як профінансувати і розповсюдити регулярну мільйонну газету «Майдан»?

Вже січень покаже ефективність цього руху.

А вже в березні, на ювілей Кобзаря, ми маємо вийти на всеукраїнську акцію непокори Межигірській мафії. За масштабами – потужнішу, ніж нинішні події в Києві. Найкраще – в формі страйку.

Тож не варто рахувати пропорції політиків та громактиву в штабі. Робота є для всіх.