2013-й рік (особливо місяць грудень) був багатий на події. Отже, ключові події року:

У Врадіївці (де побили та зґвалтували місцеву мешканку Ірину Крашкову) спалахнуло повстання, яке призвело до штурму РВВС і до так званої «Врадіївської ходи» (люди дійшли до Києва, отаборилися на Майдані, де їх побили й розігнали правоохоронці);

Нелегітимна Київрада, повноваження якої закінчилися ще 2 червня 2013 року, продовжувала збиратися та розподіляти бюджет Києва. Після Врадіївського штурму відділку міліції, вперше вибили двері в КМДА. Відтоді почали вибивати їх регулярно;

Опозиційні народні депутати ходили до ГПУ як до себе додому: на допити їх викликали з приводу і без;

Ректора податкового університету Петра Мельника (за сумісництвом депутата від ПР) упіймали на хабарах. Він прикидався хворим для того, аби запобіжним заходом суд обрав домашній арешт. Скориставшись нагодою, Мельник зняв електронний браслет і втік до США;

Депутатів Домбровського і Балогу позбавили мандатів;

Наталя Окунська дістала з-під сукна раптові докази того, що її колишній чоловік Сергій Власенко (захисник Юлії Тимошенко) бив її. Власенко заплатив 23 тисячі гривень, і на певний час ситуацію зам’яли. На початку 2014 року суд повторно розглядатиме справу колишнього депутата;

Депутата-«регіонала» Ігоря Маркова позбавили мандата, він почав публічно лити на «регіоналів» лайно і сів до в’язниці за якоюсь старою і давно замовчуваною справою;

Депутати почали активно роздумувати над тим, чи варто висувати єдиного кандидата від опозиції у 2015 році. Коли вибір більш-менш зупинився на Віталієві Кличко, провладні депутати вигадали закон, згідно з яким Кличко не зможе балотуватися, бо має посвідку на проживання у Німеччині і платить там податки;

У Харкові розбили меморіальну дошку мовознавцеві Юрію Шевельову. Михайло Добкін наголосив на своїй непричетності до події;

Позафракційний Олег Ляшко став «лідером» за кількістю прикрих випадків, що випали на його долю цього року: облили зеленкою у Василькові, притягли до відповідальності за розбиття гральних автоматів, пробили колеса машини, викрали особисті речі з автівки, притягли до відповідальності за «грабіж» і т.д.

Єврокомісари Пет Кокс іАлександр Кваснєвський майже щотижня літали в Україну як до себе додому. Україна готувалася підписати Угоду про асоціацію з ЄС;

21 листопада, за тиждень до Вільнюського саміту, уряд оголосив про призупинення підготовки до підписання документу. Перші сотні людей вийшли увечері 21 листопада на Майдан, аби протестувати проти такого рішення влади;

24 листопада відбулося перше Всеукраїнське народне віче, на яке з’їхалися мешканці інших міст і колоною рушили від червоного корпусу університету Шевченка до Європейської площі;

У ніч із 29 на 30 листопада «Беркут» уперше побив мирних мітингувальників, які потім ховалися у церкві та деінде, але не припинили свій протест;

У відповідь на жорстоке побиття євромайданівців опозиціонери 1 грудня оголосили друге віче, яке завершилося побиттям людей на Банковій та масовими арештами;

Депутати від Партії регіонів Давид Жванія та Інна Богословська вийшли із лав фракції;

Льовочкін дав – Льовочкін узяв: заяву глави АП України Янукович відхилив і у відставку його не відправив;

Начальника ГУМВС України у місті Києві Валерія Коряка звільнили. Услід за ним полетіла голова Олександра Попова;

Галина Герега відчула себе єдиною володаркою Києва і продовжила розпоряджатися бюджетом міста. Засідання Київради стали виїзними. Вибори мера Києва та депутатів Київради так і не призначили;

Опозиція програла вибори у 5-ти проблемних округах: 4 із 5-ти крісел у ВР посіли «регіонали». Від опозиції до Верховної Ради пробрався лише Леонід Даценко. Юрій Левченко, Андрій Лозовий, Микола Булатецький, Аркадій Корнацький поступилися Пилипишину, Бадаєву, Поплавському та Круглову відповідно;

Агітаційна кампанія Миколи Катеринчука за себе як майбутнього столичного мера тривала майже рік. Починаючи з осені 2013, біля кожної станції метро стояли його трикутнички. Восени Пилипишин пообіцяв скласти Катеринчукові конкуренцію на виборах мера Києва, які відбудуться КОЛИСЬ. Катеринчук, скориставшись ситуацією на Майдані, проголосив себе київським комендантом;

Опозиція не змогла відправити уряд Азарова у відставку;

8 грудня з п’єдесталу полетів пам’ятник Леніну поблизу Бессарабської площі. Комуністи розгнівалися. Михайло Добкін пообіцяв відновити «архітектурну цінність»;

У той час, як Вікторія Нуланд і Кетрін Ештон роздавали в центрі Києва печеньки, «Беркут» ганяв Майданом мітингувальників, не соромлячись іноземних гостей;

Партія регіонів спробувала організувати проплачений Антимайдан, але там довго ніхто не простояв;

Олег Царьов склав список персон нон ґрата, яким заборонено в’їжджати на територію України;

 Протягом одного грудневого тижня центральні станції київського метро були чотири рази «заміновані»;

Янукович і Путін підписали угоду на 15 мільярдів доларів. Газ нібито стане для українців дешевшим (не забудьте зазирнути у свої квитанції у січні 2014-го року!).

Юлію Тимошенко не випустили;

Побили громадську активістку Тетяну Чорновол. Замовників досі не знайдено;

Володимир Рибак сказав, що не перериватиме канікули депутатів. Більша частина «регіоналів» роз’їхалася на новорічні канікули;

Юрія Луценка облили зеленкою;

Активісти пробували пікетувати будинок Пшонки, але до них ніхто не вийшов;

Віталія Захарченка вигнали з Національної спілки журналістів України, але у відставку він не пішов;

Президент Віктор Янукович також у відставку не збирається. Євромайдан продовжує стояти.