Під нове завдання, старі принципи працюють лише частково, тому коли мова заходить про КМ часів конституційних змін,  варто подбати спочатку про формат парламентської коаліції, на котру повинен спиратися новий КМ, а також про певну географічну справедливість щодо представництва у новому КМ , власне для того, щоб потенційні куратори областей від КМ мали певне опертя в підлеглих регіонах.

Відмова, а так виглядає, що остаточна, Арсенія  Яценюка, а слідом за ним і Віталія Кличка зі свом Ударом  від участі у формуванні КМ, ще не означає їх відмову від участі в парламентскій коаліції, метою якої будуть конституційні зміни.

Кабмін повинен  зараз формуватися з огляду на бажання частини олігархічних груп грати спільні ігри з президентом. Зараз він сформований таким клаптиковим методом, коли інтерес кожної з груп нібито врахований. Але разом з тим різні міністри в ситуації ескалації по різному проявилися.

Тепер це буде враховано і швидше за все новий КМ буде Кабміном максимальної мобілізації, який, по-перше, буде здатний здійснити цілий ланцюг  економічних реформ, і в першу чергу – спростити життя малому й середньому бізнесу, запровадити максимальне проникнення електронного урядування в коридори влади, тобто в мережі. По-друге, знайти більш-менш зрозумілу модель відносин  із власним народом, мова йде про підзвітність інститутів влади власному громадянинові. В тому власне й полягає примирення.

Не виключено, що одним із механізмів такого примирення буде максимальна лібералізація умов ведення бізнесу. Якщо цього не станеться то частина людей продовжуватиме радикалізуватися, особливо той активний клас, який складав малий і середній клас і який суттєво втратив за останні три роки. Зайнята людина не потягнеться знову на Майдан.

За нинішньої системи відставка прем'єра це завжди ще якісь додаткові зміни. На затвердження прем'єр-міністра потрібне не просто  рішення Верховної Ради. Одноразове. Не виключаю, що між групами депутатів у Партії регіонів розпочнеться перетягування канату за свого кандидата, але тут важливо, щоб новим Прем'єром стала людина, яка не викликає ідіосинкразії в Центрі і на Заході,  а саме відмова лідерів опозиції від портфелів ставить ліберальне крило ПР в достатньо складну ситуацію.

Зрозуміло, що новим главою КМ може стати лише людина, котра не претендуватиме на участь в президентських перегонах, тому відмова лідерів парламентських фракцій від претензій на портфель глави КМ, в цій ситуації цілком пояснима – неучасть будь-якої з парламентських парті в перегонах суттєво знижує шанс на проходження партії й на наступних парламентських перегонах. А партія такого егоїзму своєму лідерові не пробачить.

Саме тому потенційного главу КМ варто шукати або серед регіоналів, або серед вільних агентів – а таких із досвідом роботи на найвищих щаблях влади  всього кілька – хіба що  Порошенко та Балога, Литвин же реалізувався найбільше у ВР. Але лава претендентів у самій ПР достатньо довга – почати варто хоча б із діючих віце-прем'єрів – Арбузов, тому що перший, Бойко - тому що віце-, Вілкул – тому, що депутатська група одна з найвпливовіших, до того варто зважати ще й на географічну привязку.

А тепер про зміни в новому КМ і про шанси міністрів продовжити свою діяльність і складі нового КМ. Ну, зрозуміло, що агропром зараз – драйвер всієї української економіки, тому існує небезпека для міністра  Присяжнюка більше  через його успіхи  у своїй діяльності, ніж через суттєві помилки. Напевне багато хто спить і бачить себе на чолі такого динамічного напрямку. Хоча є ще акціонери влади, і в них власне бачення перспектив відомства.

Свого часу доводилось говорити про ризики втрати посад керівників соціального блоку, але ситуація змінилася – у виборчий рік зміни керівників лише послаблюють функціональність соціального блоку, тому  зважаючи на гендерний принцип варто почато з жіночого представництва – важливою фігурою нового КМ стають і Раїса Богатирьова, і Наталія Королевська, не виключено, що саме когось із них ще й призначать віце-премєром з гуманітарних питань, можна віджартуватися, що через відсутність боксерського досвіду, але саме у виборчий рік  влади потрібна жінка в уряді для комунікації саме із жіночим електоратом.

Якщо КМ повинен стати символом  зміни поколінь і влади, то звичайно ж шанси Наталії Королевської зростають, адже її відомство переживає нелегкий час досить стоїчно. Позиції міністра енергетики Ставицького теж виглядають стійким.

Постаті із кола потенційних Прем'єрів також, здається, не повинні втратити суттєво при формуванні нового КМ. Взагалі, здається, що саме новий КМ стане свідченням зміни поколінь в українській владі –  і Королевська, і Арбузов, і Колобов, і  Ставицький, і Лукаш  - особистості сформовані в часи Незалежності.

Але чим ще вдовольняться групи впливу у парламентській більшості – прогнозувати тяжко, але за відмови Батьківщини і Удару від участі в КМ, вони можуть компенсувати свою моральну неучасть у новому КМ, портфелями голів адміністрацій на територіях домінування новоутворених Народних рад, адже кожна з парламентських партій, саме задля перспективи мусить формувати собі базові території, інакше їх доля буде незавидною. А без адмінресурсу ніякої базової території для партії не вибудуєш.

Можна подивитися на цей процес і зі зворотнього боку – фігури яких міністрів приносили найбільше репутаційної шкоди владі загалом! Лідерами тут виглядають напевне Дмитро Табачник, і Леонід Кожара, Клименко і Захарченко, і  трохи в меншій мірі Леонід Новохатько...

До того ж, є міністри, про існування яких населення навіть і не здогадується , настільки вони зачаїлися на своїх кріслах. Тому коло акціонерів влади починає формувати власні пропозиції...

За цими пропозиціями є великий виклик – зміни до Конституції, і пильне недремне  око Майдану – найавантюристичніші гравці вже зараз подумують не тільки про входження у владу, стільки й про те як приспати те око. Те око чекає подвижок у бік ЄС, і новий КМ мають складати умілі комунікатори з ЄС, інакше люди не заспокояться.