Зранку був у Лук'янівському СІЗО. Отримав від слідчого дозвіл на відвідини Гурмака Любомира (затриманий на Грушевського 20 грудня) з Коломиї. Хлопець виглядає не сильно побитим. І то вже добре, бо я надивився в судах і в лікарні швидкої допомоги на «художества» беркутівців, які дубасили по головах щосили. Але проблема з адвокатом. Хлопцю дали державного адвоката, і той з'явився за 10 днів один раз лише. Зараз будемо підшуковувати приватного адвоката.

Наразі мета-змінити «міру запобіжного заходу» на апеляції. До речі, Любомир навіть не знав про свою апеляцію-адвокат про це не повідомив. Я піднявся до заступника начальника СІЗО (бо начальника не було), і той перевірив, що все таки у хлопця апеляція призначена. Що це за адвокат, що навіть про апеляцію не повідомляє підзахисному?

Розмовляв по телефону через скло. Цю переговорну кімнату в Лук'янівській тюрмі «покращили». Коли останній раз був там - відвідував Луценка, то там були старі віконні рами. Тож коли нам вирубили звук у телефонах (бо я сказав, що Янукович не звільнює Табачника, бо той - креатура Кремля. І нам моментально вирубили звук у телефоні), то ми почали голосніше говорити, і все було чутно через скло. Тепер там поставили склопакети (за виглядом - торік. Може готувалися) і реальна звукоізоляція.

P.S. Після Лук'янівки поїхав у Апеляційний суд. Розглядалась справа Москальця. В суд його не привезли, тож була відеоконференція з Лук'янівки. 2 місяці затримання замінили на «домашній арешт» (вдома - з 20.00 вечора до 7.00 ранку). Суд це зробив на пропозицію прокурора, а значить - це вказівка згори. Тимчасове «пом'якшення» (яке ще ані про що не свідчить. Бо сьогодні «пом'якшили», завтра можуть знову «пожорсткішати». Хлопці ж все рівно ходять під статтями). Засідання по інших хлопцях в апеляційному суді ще тривають.