В останні роки День Незалежності вганяє в паніку. Торік – незалежність була ознаменована неймовірними хмарами правоохоронців на вулицях: кого і від чого вони святково оберігали? Явно не громадян. І явно не від свинства, яке безкарно коїться в країні.

Цьогоріч «свято» ще дужче затискає в урочисті лещата. Центр – вже у писанках, люди – вже в шароварах. Шкарадно і нещиро. Але календарна шароварщина замість непафосного самоусвідомлення – значно безпечніша і безболісніша. Для тих, кому вся ця Україна – просто засіб кришталево і з позолотою вкрасити якесь своє межигір'я. Так, щоб ніхто навіть «не завідував».

Незалежність від чого ми святкуємо? Від північного сусіда? Від свавілля чиновників, міліції? Від креативних ідей близькозакордонних радників влади?

Станом на зараз це повна Незалежність від розвитку і від усіляких свобод.

У час, коли від Незалежності не лишається жодних ознак – дико читати плани на завтрашнє свято. Провладній черні на одному майдані покажуть кіно про виступ лідера – і здобрять цю феєрію гопанками. На майдані через дорогу – антивладці істерично покричать і підуть святковими колонами розгортати черговий прапор. Хочуть установити якийсь рекорд – але не враховують, що Україна і так уже побила усі рекорди зі стрімкого відкату назад.

Ті, хто не з тими і не з тими – вдягнуть траурні вишиванки. Можливо, це адекватно ситуації – але настільки ж ефективно як мертвому припарки.

Коли від націдентичності не лишається практично нічого – можна начепити і шаровари. Тим паче – це не надовго. Післязавтра вже можна буде перевдягнутися у рідні триполосні спортивочки. І продовжити тріумфальну і геть незалежну від нас ходу.

Богородиця!... список Ти знаєш.

Ольга СНІСАРЦУК