Перше – правильні рішення і героїзм українських солдатів. РФ очікувала 2 варіанти: агресивна відповідь із застосуванням вогнепальної зброї або перехід на бік Росії. Всі командири без центральної вказівки прийняли єдине правильне рішення – пасивний опір. Це найскладніший метод, оскільки потребує врівноваженості твердості і витримки. 

Друге – м’який саботаж російською армією вказівок Путіна. Російським військам довелося протистояти підрозділам, які переповнені людьми, яких вони особисто добре знають, бо разом були на навчаннях і парадах, стріляти в добре знайомого – це не те саме, що в якогось бандерівця чи чеченця. 

Третє – недостатня кількість фанатичних прихильників російського сценарію серед цивільного населення. Фактично головну роботу на себе повинні були взяти так звані туристи. Цивільне населення усунулося від конфлікту і підтримало козаків і дружинників дуже кволо. Таких загонів явно не достатньо для серйозного протистояння і навіть для помітних провокацій. 

Четверте - контраверсійність лідерів кримського бунту (Аксьонова і Константинова), яких сприймають, як бізнес і кримінал, а не як лідерів. Проросійський рух не створив адекватного лідера, який міг би повести за собою людей. А нинішні керівники (які вже чекають свого арешту), всього на всього проросійські кримінальні маргінали. 

П’яте – слабкість громадянського суспільства у Криму, відсутність лідерів громадської думки, як таких. Тому не було тих, хто міг би своїм авторитетом на місцях підтримати путінську ідею. А кримські татари - єдина організована група - виступили проти цього сценарію.

Шосте - Путін втратив свій статус не лише у світі, а й в Росії, відмовившись публічно від своїх солдат в Криму. Так само його рейтинг різко падає в Криму через відверто брехливі заяви, частину з яких і в Криму сприймають, як брехливі, хоч і задурманені російською пропагандою. Приміром, заяву про численних вбитих. У Криму, як ніде в іншому місці, точно знають, що вбитих не було і Путін - брехун. 

Сьоме – нова влада не зробила глобальних помилок щодо кримської ситуації. Щоправда, я не побачив якихось суттєво успішних рішень. Але ключовою все таки є відсутність помилок. Уразі прийняття креативних позитивних рішень ситуація буде покращуватися і всі шанси для цього є.

Цей ТОП-7 – це результат моїх численних зустрічей у Криму з багатьма людьми різних поглядів і думок. Я глибоко переконаний, що шансів на реалізацію у Криму путінського сценарію немає.