За тиждень, який перебуваю в Криму, ситуація міняється на очах. Кримчани щодня все більше і більше почали виходити на вулицю за мир, за український Крим. Це початок подолання страху. Інформаційна блокада змушує кожного шукати інші джерела інформації.

Не знаю як все завершиться і чи завершиться загалом найближчим часом. Але точно знаю, що нагнітаючи ситуацію зараз, лише можна зашкодити. З одного і з іншого боку люди хочуть, щоб їх почули і мають одні і ті ж самі проблеми, щоправда зачасту не здатні почути один одного. А інколи вони загалом не хочуть чути іншої думки. «Я хочу в Россию» і крапка.

Інколи складається враження, що розпочалась боротьба конкретно з журналістами, бо вони («провокатори») показують іншу точку зору: «Заберите ваши камеры у нас есть свои», «надо быстро зачистить всех журналистов»... - останні дні дії «дружінніків» на це, власне, і спрямовані.

Вчора відбулася акція під українськими прапорами на захист свободи слова та журналістів: «Люди, опомнитесь, Крым і так принадлежит русским. Россия, забери своих детей домой», «верните нам украинские каналы, верните АРК»... 

В будь-якому випадку вірю в перемогу.