"Чи допоможе він покарати Януковича?" – це запитання, мабуть, більше цікавить багатьох.

Насправді, після цього відбудуться не менш значущі події для всіх українців, але починати цю тему треба саме з покарання винних, оскільки це питання з 30 листопада і до сьогодні так і залишилось без відповіді.

Хто їх покарає? Вся судова система досі насичена людьми кримінального режиму, з яким боровся Майдан. В Конституційному суді змінили лише 4 суддів по квоті Верховної Ради (всього 18, 6 – квота ВР). Судова система вимагає реформи, але ж вона не відбудеться за один день. Якою має бути люстрація в принципі – повинні вирішити парламентарі та громадськість, зробивши нарешті єдиний підтриманий закон, пройде час, перш ніж це відбудеться.

Українські суди корумповані, і навіть якщо такий процес почнеться в українському суді, українську сторону звинуватять в зацікавленості, політичній розправі, над суддями буде вчинятись тиск, кримінальний світ Януковича не втік разом з ним в Ростов, він тут, серед нас, і суддя так само залишається під прицілом. Судити злодіїв національного масштабу має незаангажований суд, не український, а Міжнародний Кримінальний Суд (МКС).

"Міжнародний кримінальний суд – перший правовий інститут, що діє постійно, до компетенції якого належить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини та злочини проти людяності. Заснований на основі Римського статуту, ухваленого в 1998 році. Існує з липня 2002 року. Знаходиться у Гаазі, проте його засідання, за бажанням суду, можуть відбуватись у будь-якому місці"

МКС відрізняється від міжнародних судових органів, зокрема від Європейського суду з прав людини, до якого особа може звернутися лише після використання всіх національних засобів правового захисту. Окрім того, кримінальне розслідування може відбутись не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, "не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином", тобто, є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина.

Україна намагалась ратифікувати Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду ще в 2000 році, за часів Президента Леоніда Кучми. Верховна Рада підписала Статут, але не ратифікувала, через висновок Конституційного Суду, звернення до якого ініціював тоді Кучма.

Згідно висновка КС, статут не відповідає статті 124 Конституції України: "правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. До них належать Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції" (частина третя статті 124). "Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються" (частина перша статті 124). Тобто, в цьому переліку немає Міжнародного кримінального суду, простими словами.

МКС має доповнювати національні органи кримінальної юстиції, і лише тоді має повноваження до дій на території держави-учасниці, і про це йдеться в статуті. Висновок Конституційного Суду України унеможливив ратифікацію Верховною Радою України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду.

І Верховна Рада України сьогодні може звернутись лише з заявою про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності, які призвели до особливо тяжких наслідків, але щодо певних злочинів, визначених САМОЮ Верховною Радою у заяві. Такий прецедент стався 25 лютого 2014 року, коли Верховна Рада України прийняла Заяву до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції МКС щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

Тобто, згідно нормам МКС, країна-учасниця зробила одноразове звернення, що не одне й те саме зі створенням системи контролю над діями високо посадовців, що унеможливлює повтор подібного сценарію в майбутньому.

У п'ятницю, 19.04, стало відомо, що до Міжнародного кримінального суду (МКС) надійшло подання від уряду України про взяття під його юрисдикцію розслідування подій на майдані Незалежності в Києві в період з 21 листопада 2013 року. Але це зовсім не означає автоматичний початок судового процесу.

Чи дісно хоче сьогодні українська влада міняти правила?... Легко перевірити, побачивши бажання ратифікації Римського Статуту, бажання змін ст.124 Конституції України.

Уряд каже, що уже звернувся до Конституційного Суду з проханням визначити конституційність можливої ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду в Гаазі. В разі позитивного рішення КС Кабмін має намір просити парламент невідкладно ратифікувати цей статут.

Але сьогодні Конституційний Суд – це судді від режиму Януковича в більшості. 18 суддів, серед яких змінено лише 4 з 6 по квоті ВР. Всього суддів 18. Президентську квоту має повноваження змінювати Президент, а не в. о. Президента. Суддівська квота поки що беззмінна, з'їзд суддів не відбувся.

І навіть якщо КС винесе таке саме рішення, як в 2000-му, це означає, що ст... 124 треба змінювати. І ратифікувати Статут.

Якщо цього не відбувається зі сторони Парламенту, це означає, що ми караємо винних, але продовжуємо жити в тій самій системі, проти якої виходили на Майдан.

Раз від разу треба повертатись до початку Майдану, і згадувати, згадувати першопричини, виправляти помилки крок за кроком, викидати старі деталі механізму та змінювати на нові, але ніколи вже не збитись зі шляху, і дійти до кінця. Після першого ж нападу на Майдан, 30 листопада, люди вийшли мільйоном, з абсолютно тверезим розумінням – повтор неможливий. З нами так неможна. Невже це ми собі таке створили? Режим, що допустив подібне, має бути покараний. Такі правила нам не підходять.

Три місяці бійні за право змінювати правила. Більше сотні поховав Майдан. Нам ніхто не дав часу, ні оговтатись від болю, ні набратись сил, виявилось, що відрубали лише одну голову, тіло гідри здатне не лише відтворювати голови в різних кутках території багатостраждальної України, а й плодить зелену навалу, і вона точно не збирається дати нам шанс змінити систему. Воно зацікавлене в абсолютно протилежному.

Тому так важливо весь час пам'ятати, навіщо, і розуміти, яким чином. В "покарання винних" вкладають різні сенси, як Майдан, так і політики. Більшість Майдану вважає, що головне – покарати тих, хто винен у всіх кривавих подіях зими 2014. Від Януковича, до останнього беркутівця. Насправді, ратифікація Римського статуту нам принесе значно більше: з нами більше ніхто не зможе так вчинити ніколи.