З часу окупації Криму Росією, я чую від знайомих здивування та обурення, що багато європейських націоналістів не те що не підтримали Україну, а зайняли відверто проросійську сторону окупантів.

Від деяких з них можна почути багато різних аргументів, на кшталт: Америка підтримує Україну, а ми проти Америки, проти американського впливу, НАТО, і тому ми за Росію. Це можливо здається дивним, але це і є основним їх аргументом, а вже далі йдуть подальші міркування про євроскептицизм, співпрацю Європи і Росії, тощо.

Одразу зазначу, що в цій статті мова йде про партії, які відзначились проросійськими заявами (Національний фронт з Франції, австрійська партія Свободи, угорський Йоббік, Британська національна партія, та деякі менші партії) та про тих “націоналістів”, які поділяють ці думки. Тому що є багато інших європейських партій націоналістичного спрямування, які стали на бік України, але це вже матеріал для іншої статті.

В цій статті я не хотів би торкатись питання фінансування Росією цілої низки “правих” партій Європи, хоча ми маємо таку інформацію з різних джерел. Звичайно за підтримки Європейським Союзом України, Путіну вигідно мати свою п'яту колону всередині ЄС – євроскептиків-націоналістів, підтримка яких зростає.

Але чим крім грошей може приваблювати Росія європейських націоналістів? Росія не є національною державою, це констатують і самі російські націоналісти, які віддали б перевагу жити в меншій Росії, але моноетнічній, ніж в багатонаціональній імперії, якою Росія є зараз. В Москві, наприклад, етнічні росіяни якщо і не є меншістю – то скоро нею стануть.

Пригадую одного разу я був в Москві. Після конференції ми спілкувались з європейськими та місцевими інтелектуалами в “Шаурмі”, бо на той час в тій частині центру нічого не працювало. Тут одна дівчина-москвичка каже:

– Мені треба вже їхати, після виходу з метро треба брати таксі, бо інакше небезпечно.

– А чому?

– Та чурбани причепляться, вже не раз бувало. В такий час – так точно небезпечно.

– А чому ти тоді живеш в тому районі?

– В Москві всі околиці такі, а жити в центрі дорого.

Ця ситуація нагадує деякі розповіді про новітні гетто-квартали Лондону чи Парижу, які так критикують європейські націоналісти. Пожили б вони в Москві – можливо зняли б свої рожеві окуляри. А от Київ націоналістам дуже подобається – гарне європейське місто, де на вулицях рідко побачиш іммігрантів.

Багато націоналістів приїжджали в Київ неодноразово, висловлювали захоплення та запевняли в прихильності до України. Щоправда багатьом з них це потім аж ніяк не завадило повірити заявам лідерів їхніх націоналістичних партій – та перейняти їх дискурс: - ми не проти України, але ми і за Росію, Америка хоче просувати свої геополітичні інтереси, ми проти цього, тому ми за Путіна.

Зрозумійте, ви не нас зрадили. Врешті-решт українці вже розуміють, що годі сподіватись на зовнішню допомогу – перш за все треба розраховувати на власні сили. Ви зрадили себе – бо ви зрадили ті ідеї, які сповідуєте – ідеї націоналізму, фундаментальним пунктом якої є право нації до самовизначення.

Росія хоче перекреслити українську ідентичність, Росія окупувала частину Української території. Ви могли би мовчати. Ви могли би сказати те, що сказав мені один французький політик: - Я вважаю, що ми як націоналісти не маємо займати жодної сторони, бо це питання, як питання Ізраїлю/Палестини буде нас роз'єднувати.

Це не дружня, але і не ворожа позиція. Але ви, частина з вас – відверто підтримали російський окупаційний шовінізм. Ви критикуєте Америку та американський імперіалізм, але не розумієте, що для нас він не зробив нічого страшного, натомість Росія переховує у себе злочинців (Януковича та його поплічників), винних в смертях на Майдані, Росія підтримує терористів, які вбивають українських військових та мирних громадян, Росія врешті решт виступає проти самої ідеї Української незалежної держави.

Ви критикуєте імміграцію, але не розумієте, що більшість іммігрантів в Україну лізе через російських кордон, навіть більше – озброєні політичні “туристи” приїжджають з Росії захоплювати наші адміністративні будівлі.

Підтримуючи Росію – ви заперечуєте право українців мати свою національну державу. Отже, ви виступаєте проти національних держав? Невже вам пост-радянська напівазійська імперія (яка має претензії не лише на Україну, а й на інші європейські країни) ближче ніж європейська національна держава? Чи сила і гроші значать більше ніж ідеологічні засади?

Або, можливо, ви не є націоналістами, і вам краще прийняти те кліше, яке вам нав'язують деякі медіа – кліше нацистів. Тоді я би вам порадив називати себе – рашистами та колаборантами, так було би приємніше Росії якби вона прийшла панувати над вами, бо нацистами вони називають українську владу, та й взагалі перемога над нацизмом – це суттєва тема російської історії, тому коли вони вас використають – то з легкістю відмежуються від нацистських маргіналів, якими ви на той час будете.

Скоро вибори в Європарламент і лідери європейських “націоналістичних” партій напевне радіють прогнозовано-високим рейтингам. Українське питання буде також важливим для європейських виборців.

Навіяні російською пропагандою заяви деяких “націоналістичних” партій не залишаться осторонь ваших виборців. Якщо ви не є послідовними у зовнішній політиці – невже ви будете послідовними у внутрішніх справах?

На зміну вашим про-московським партіям прийдуть нові європоцентричні, прийдуть і нові лідери.

І пам'ятайте ви не нас зрадили. Слава Богу, нам вистачає моральної підтримки в тому числі й від ваших співвітчизників. Ви зрадили себе – і рано чи пізно ви це зрозумієте.