Слідом за заявами про те, що Майдан виконав свої завдання і він повинен припинити своє існування роздаються голоси про те, що дочасні парламентські вибори сьогодні не тільки не потрібні, а й шкідливі. В якості головної причини наводиться той факт, що в Україні ведуться бойові дії. Дехто називає ці дії навіть війною, не утруднюючи себе усвідомленням визначенням самої сутності війни. Тобто, іде брутальна підміна понять для обґрунтування власних політичних інтересів. Парадоксальним є те, що усі погоджуються, що нинішня Верховна Рада не дієздатна, але переобирати її недоцільно.

Крім цього, усі прекрасно розуміють, що причиною тої політичної кризи, яка призвела до загальносуспільного спротиву, є і діяльність нинішньої Верховної Ради. Саме з її мовчазної згоди завозилися. Так звані «тітушки», розганявся студентський Майдан, коїлися кримінальні злочини і саме вона в час всенародного спротиву 16 січня 2014 року з порушенням усіх норм парламентської процедури прийняла диктаторські закони. Тому не випадково, що головною вимогою майдану було повне перезавантаження державної влади, в тому числі і дочасні парламентські вибори. Тоді ж проголошувалося, що майдан буде функціонувати, як мінімум, до того часу, поки ця головна вимога не буде виконана. Але у багатьох українських політиків пам?ять виявилася дуже короткою.

Стосовно президентських виборів особливих дискусій не було, бо зрада Януковича була очевидною і ніхто, за винятком Путіна і самого Януковича не вважав, що в Україні є легітимний Президент. Але головне не в цьому. Головне в тому, що внаслідок президентських виборів, якщо хтось з політиків нічого не здобував, то нічого і не втрачав. Зовсім інша ситуація з парламентськими виборами.

Майдан досить прозоро висвітив хто є хто в українській політиці і для багатьох з них дочасні парламентські вибори можуть стати фіналом в їхній політичній кар?єрі. Саме тому ми спостерігаємо досить бурхливе переформатування Партії Регіонів, йде активний процес становлення Солідарності, не без проблем і в Батьківщині, під загрозою проходження в майбутній Парламент Комуністичної партії і таке інше. А не проведення дочасних вибрів дає можливість нинішнім корумпованим парламентарям, як мінімум, робити свою брудну справу ще три роки, а за цей час придумати нові схеми фальсифікації і обману суспільства.

Як відомо, будь-яка справа, що не доведена до кінця, має гірші наслідки як та, за вирішення якої просто не бралися. Це повною мірою стосується і суспільних процесів. Що стосується тих процесів, що започатковані Майданом, питання доведення їх до завершення, в першу чергу переформатування влади, стоїть особливо гостро. Якщо говорити про дочасні вибори Президента і Верховної Ради, то по суті справи це є не переформатування влади, а елементарне її перезавантаження з тими ж параметра. Але без цього формального перезавантаження в межах існуючої системи неможна розпочати процес системного переформатування, яке передбачає принципові системні конституційні зміни.

Але саме перезавантаження, ще не переформатування, а саме елементарне перезавантаження законодавчої гілки влади, повинне відбутися на основі законодавчого закріплення:

а) пропорційної системи виборів депутатів за відкритими партійними списками кандидатів, що забезпечить прозорість виборів та персональну відповідальність депутатів перед виборцями;

б) рівність депутатів і пересічних громадян перед законом, що означає притягнення депутатів до кримінальної відповідальності без будь-яких парламентських дозволів за дії, що мають ознаки кримінального злочину. Інакше кажучи, за кримінальні злочини депутати повинні бути такими ж «доторканнями» я і будь-який громадянин України;

в) обов?язковість звітності депутатів перед виборцями та порядок їх відкликання;

г) визначення Майдану (Народного Віча) способом і формою спілкування влади з громадами на усіх рівнях (від найменшого населеного пункту до Загальнонаціонального Майдану, Національного Віча).

Все це ще до позачергових парламентських виборів повинне втілитися у відповідних законодавчих актах. Крім цього, до парламентських виборів повинен бути опублікований для всенародного обговорення текст нової Конституції. Звичайно, депутати нинішньої Верховної Ради у вирішенні цих проблем особливого ентузіазму виявляти не будуть. Тому Майдан не тільки не може самоліквідуватися, а навіть іти у відпустку, бо все може піти, як кажуть, по наїждженій  колії. Сьогодні ще нема гарантій, що жертви Майдану були не марними.

Яким чином можна ці завдання реалізувати?

Перше. Від імені Майдану означені вимоги офіційно довести до Верховної Ради і президента.

Друге. Означені законопроекти внести до Верховної Ради від імені Президента з метою їх першочергового розгляду.

Третє. У випадку зволікання вирішення означених питань законодавцями Президент повинен своїм Указом розпустити Верховну Раду і призначити позачергові вибори, а законодавчо не вирішені Верховною Радою питання врегулювати своїми Указами.

Я не стверджую, що висловлені думки мають характер абсолютної істини, але переконаний, що затягування вирішення означених проблем діє проти України і українського народу.