Історії з Євпаторії. 

Двоюрідна сестра моєї мами завжди була проти анексії. Працює в одному з санаторіїв і товаришує на роботі відповідно з проукраїнськими лікарями-кримсьими татарами. Розповідає: Сидимо з Рішадовною в ординаторській. Заходить наша подруга: 

- Нікого немає?

- Ні!

- Слава Україні! 

- Героям слава! -відповідають сестра мами з Рішадовною. 

***

Один її знайомий припинив бути колорадом. В сезон підробляв на ринку і розвозив курортникам домашнє молоко. Курортників немає. Він зняв колорадську стрічку з машини і визнав, що Путін - х*йло. 

*** 

В один із санаторіїв привезли дітей зі Слов'янська. Таке враження, що хапали їх прямо на вулиці: ні зубних щіток, ні трусів. Привезли гуманітарну допомогу: дитячі речі, іграшки...

Від головлікаря до санітарки, кожен вважав за потрібне щось собі зп*здити.

***

Про чеченців. В центрі Євпаторії час від часу з невідомої причини вештають озброєні чеченці. Одна з подруг нашої родички із 12-річною донькою вирішила відсвяткувати закінчення навчального року в кафе на набережній. Ті чеченці так дивилися на ту 12-річну школярку, що довелось вшиватися, не дочекавшись замовлення. Тепер ця поціновувачка руського міра не відпускає дитину на вулицю.