Перші 100 днів роботи Люстраційного комітету довели, що державу треба формувати наново, підбираючи нові кадри через відкриті конкурси. Про це в середу, 11 червня, на брифінгу заявив голова люстраційного комітету, активіст ініціативи Воля Єгор Соболєв.

“Такі органи як суди, прокуратуру, СБУ, міліцію варто просто набирати наново. Вони невиліковні. Яскравий приклад, коли закон «Про відновлення довіри до суддів» звільнив голів усіх судів, і вперше в історії України віддав право обирати голів самим суддям – у 80% випадків вони просто переобрали тих самих людей, яких цей закон звільнив. Тому, знімати з посад окремих людей, окремими законами не ефективно», - констатував Соболєв.

Він підкреслив, що досвід  тієї ж Чехії, яка Службу безпеки спочатку розформувала, а потім набирала заново, свідчить про реалістичність такої пропозиції.

“Вже у цю п’ятницю ми передамо Президенту України готовий проект закону про люстрацію, яким покроково пропонується фактично набрати всіх чиновників заново”, - повідомив Соболєв.

У проекті закону пропонується через відкриті конкурси заново набрати суди, прокуратуру та інші органи державної влади.

Соболєв зауважив, що досвід відкритого підбору нових кадрів частково був застосований вже і в Україні: “Свої пропозиції ми сформували також спираючись на новий досвід кадрових конкурсів, ініційованих МВС навесні для підбору керівників обласних управлінь міліції. Коли конкурс оголошувався публічно, імена всіх претендентів оголошували заздалегідь, громадськість та ЗМІ мали змогу ознайомитися з цією інформацією та обговорити її та надати свої пропозиції”.

"Ми розуміємо, що це кадрова революція, але по-іншому врятувати цю державу неможливо", - підкреслив Соболєв.

Він зазначив, що легше створити і набрати заново, ніж звільняти окремих, адже система прогнила наскрізь.

Також він зазначив, що нові кадри для держави потрібно підбирати з певними критеріями. Зокрема, брати участь у кадрових конкурсах, відповідно до закону, не зможуть ті, хто в радянський час обіймав керівні посади, колишніх працівників КДБ або тих, хто вчився в школі КДБ; люди, які займали керівні посади в часи Майдану і не написали заяву на звільнення; особи, які висловилися на підтримку анексії Криму та люди, які притягувалися до відповідальності за корупційні діяння, або не можуть пояснити походження свого майна або майна близьких родичів.