Із текстів конкурсу "Війна Московії проти Русі". 

"М. Драгоманову вдалося нівелювати здобутки Шевченка і замість самостійництва підняти гасла федералізації та автономізму". Ігор Загребельний.

Внутрішній пацифізм як пристосуванство, свідоме уникнення конфлікту і війни в інтересах народу, умиротворення в момент конфронтації, мирний план Порошенка: все це - наслідки духу Драгоманівщини. Якщо покладати місце Драгоманова в історії політичної думки, то тільки як батька самопацифікації.
Якось Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко) говорила, що треба автора, який би про Драгоманова книгу написав. Я от подумав, краще за це б ніхто не брався. Бо Драгоманов, автор про якого можна знати такий максимум - був один олух колись.

Не даремно "Драгоманівство українського політичного проводу в добу Національно-визвольних змагань 1917-20х рр. мало катастрофічні наслідки." Як і зараз має.