Щойно це було з'ясовано, її сторінка в російській соціальній мережі «Одноклассники» щезла.

Мешканка Слов'янська Галина Пишняк, яка на камери всіх ключових російських ЗМІ розповіла про, начебто, «жорстокі звірства» української армії у визволеному місті, виявилася уродженкою міста Обухів на Київщині Галиною Пишняк (Охріменко).

Геббельсівський плід кремлівської пропаганди збурив громадськість України, а тому небайдужі швидко знайшли сторінку Г.Пишняк в «Однокласниках». Ще десь до 13.00 цю сторінку, за розміщеними в мережі посиланнями, можна було переглянути, після чого її було видалено – чи то власницею, чи то російськими спецслужбами, які в такий спосіб незграбно вирішили замести сліди свого «проколу».

Утім, фото, "закарпатки" ще можна знайти в Інтернеті - http://my.mail.ru/mail/pyshnyak.galina/photo/_myphoto/235.html. В цьому альбомі є окремий розділ "Родное Закарпатье", але всі фото в нього завантажено в один день - 17 серпня 2013 року, переважно - з інтернету (про що свідчать і вотермарки на деяких з них), і на жодному з них немає Г.Пишняк.

Реакція на озвучену пропагандистську брехню у самому Слов'янську виявилася ще різкішою, ніж на Закарпатті. "Учора відправила посилання на сюжет людям зі Слов'янська. Їхня реакція перевершила нашу :))) Такого шаленства в коментарях я ще не чула!", - пише у своєму Фейсбуку власкор телеканалу 1+1 на Закарпатті Наталія Зотова.

Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, учора, 12 липня, ряд російських ЗМІ поширили черговий продукт кремлівської пропаганди, в якому йдеться про, начебто, звірства української армії у звільненому Слов'янську.

При цьому жінка, з уст якої прозвучала ця очевидна дезінформація, представилася уродженкою Закарпаття.

Галина Пишняк зі Слов'янська, мати 4-х дітей: "Я як зрадник Батьківщини, бо я родом із Закарпатської області. Мені ж моя мати сказала: ти приїдеш, я тебе сама розстріляю. І Нацгвардія розстріляє. У мене дві розстрільні статті. Я за себе не боюся. Мені шкода дітей. Якби не діти, я б взяла сама зброю і пішла в ополчення. Це не українська армія, це не визволителі, це тварюки".

При цьому, жінка спілкувалася українсько-російським суржиком, а закарпатського акценту в її бесіді навіть не відчувалося.

Віднайшовши справжнє коріння кремлівської псевдозакарпатки, закарпатці вкотре поставилии на місце брехливу російську журналістику та відмили від цього чужорідного бруду імідж нашого краю.