Сьогодні я розповім про дуже шанованого мною Ганді. В Делі я дуже хотіла потрапити в музей Ганді, а також у місця, де його вбили і де кремували. У підсумку не побувала тільки в місці, де він загинув.

Першим у списку був музей Ганді, куди ми і попрямували на авторикші. У музеї я була щаслива від того, що свого часу подивилася фільм "Ганді".

Бо завдяки цьому факту моєї біографії я сповна насолодилася музеєм - мені не доводилось розбиратися, яке відношення до Ганді мають ті чи інші експонати.

Тому і вам рекомендую перед відвідуванням цього музею подивитися цей фільм. А тим, хто музей відвідувати не збирається, все одно рекомендую подивитися кіно – обіцяю, не пошкодуєте.

Музей зустрів нас скульптурою, що символізує "соляний похід" Ганді. До речі, "соляний похід" був здійснений Gandhiji на знак протесту проти британської "окупації" на сіль: він довів, що сіль легко видобувається з моря-океану і належить народу.

А це - золотий Ганді, теж зустрічає вас у дворі:

Ось тут нам вдалося сфотографувати машини, за допомогою яких робили тканини khadi:

Сфотографувати вийшло тільки тому, що ми не побачили табличку, яка забороняє фотографувати...

Це круті тканини khadi. І знову ж - дуже наполегливо рекомендую зазирнути в магазин khadi. Тим більше, в Делі, він - один з кращих, з багатьма готовими речами, а також з чимось ще, але про це - в кінці посту.

Хто не знає, що це за тканина така, розповідаю: в ті часи, коли Індія була британською колонією, а Ганді приїхав на Батьківщину з Південної Африки, індійці були змушені купувати дорогий (за їхніми мірками) одяг, зроблений в Британії або виготовлений із зарубіжних матеріалів. Ганді вирішив, що це неправильно - його країна може робити матеріал і одяг самостійно. Так він став ткати khadi. Так khadi стала ткати вся країна...

Khadi cloth - це зазвичай бавовна, але зустрічається шовк і вовна. Ця тканина і досі робиться вручну. Тож khadi для Індії – це не просто одяг, це частина боротьби за незалежність.

Ось так ткали khadi...

 А тут можна послухати голос Ганді: англійською та кількома іншими мовами Індії:

 Потім ми побачили табличку "No photo!" і попрямували в музей роздивлятись всякі різні фотографії Ганді і не тільки, а також різні його персональні речі.

Що я дізналася:

- Махатма - це не ім'я (справжнє ім'я Ганді - Мохандас Карамчанд), Махатма - це титул, що в перекладі означає "велика душа";

- Індіра Ганді - не родичка Махатми Ганді, вона просто донька близького друга Ганді і дружина людини з таким самим прізвищем.

Найбільше з музею запам'яталася зубочистка і водночас паличка для вух зі слонової кістки, а одяг Ганді, який був на ньому, коли вбивця тричі вистрілив у нього – на одязі лишились плями крові Ганді.

А це - точна копія ашраму, в якому жив, творив і керував країною Ганді:

Копія перебуває в досить жалюгідному стані, її облюбували голуби з усіма наслідками...

Вхід до музею. Напис - хороший:

 Від музею до Raj Ghat - місця кремації Ганді - рукою подати, через дорогу, але один авторикша примудрився погодитися довезти європейських дівчат від музею до Raj Ghat. Скільки вони заплатили, невідомо, але в цьому і є більшість індійців - вони в рідкісних випадках тобі підкажуть і допоможуть... безкоштовно... Хоча іноді зустрічаються і добрі душі, наприклад, вчора один сикх проводив нас до потрібного автобуса.

А ось тут Ганді був кремований:

 Облаштування території і парк з'явилися значно пізніше за його кремацію.

Перед входом у це місце потрібно знімати взуття, його можна залишити зовні у безкоштовному сховищі і в платному. У платному немає інформації, скільки це коштує, з приводу чого Брайан дуже сильно обурювався. А я? А я звикла :)

До речі, поруч із, можна сказати, могилою Ганді, можна було сфотографуватися і вам тут же надрукували би фото. Ну справді, а що тут такого? І фото - за гроші, звичайно.

А потім ми поїхали в магазин khadi. Рекомендований LP магазин Khadi Gramodyog Bhawan був закритий на ремонт, але через дорогу від нього знаходився новий khadi-shop, де можна купити тканину, одяг та - увага - косметику!

У Гоа я купила собі для умивання обличчя та крем. Після чого всіляко розтягувала їх використання до нової поїздки в Індію. У підсумку – дотягла. Загалом, всім наполегливо рекомендую – засоби просто фантастичні, і в 2-3 рази дешевші, ніж в Гоа!

І в кінці цього філософсько-побутового посту хочу розмістити висловлювання Ганді про Індію його мрії - мені ДУЖЕ сподобалося. Приблизний переклад такий:

Я буду працювати для Індії, в якій найбідніші повинні відчути, що це їхня країна, в якій у них є вагомий голос, для Індії, в якій не повинно бути ніяких вищих класів людей і людей нижчих класів, для Індії, в якій всі громади живуть у повній гармонії.

У такій Індії не може бути місця недоторканним, або п'янким напоям і наркотикам. Жінки в такій Індії будуть мати ті ж права, що й чоловіки. Ми будемо в мирі з усім іншим світом. Це - Індія моєї мрії.

Гарних нам мрій! :)