Значить, великий князь Володимир Святославич, він же Василь, типу "Цар" (нормальне ім'я для людини, авжеж).

Рівноапостольний. За місцем народження - чи то "москаль", чи то "сябр"

 Гвалтівник. Рогніду "кохав" на очах її батьків, котрих, утім, негайно повбивав.

Сепаратист і терорист. Хотів відокремити Новгород від Києва, зазнав поразки, втік, привів іноземних диверсантів.

Братовбивця. Підступно замочив Ярополка.

Що там іще? Напав на візантійський Корсунь в "ісконно русскам Кримє", де Москвою й не пахло, бо Москвою тоді не пахло ніде взагалі. Там ще угро-фінни ходили на ведмедиків, і навпаки... Перебив трохи греків, викрав купу церковного причандалля і просто світського бабла. Привіз у Київ. А що робити. Святий чоловік!

Пообіцяв, що спалить усі порти й розорить до біса всі поля по всій Одеській, Херсонській, та ще й Миколаївській області. Тож Візантія взагалі лишиться без гамбургерів, якщо йому, Володимиру, не віддадуть за дружину сестру імператорів. Порфірородну! Погугліть, що це таке; це не просто епітет, це титул серйозний, реально.

Ну, мусив за те прийняти християнство (чого й прагнув) та роздарувати гарем дружинникам (чого не факт що прагнув)... Свята людина, я повторюю.

Син його Ярослав теж добре розумів політичну роль Церкви, і першим втрутився в "церковне життя": Іларіона єпископи руські "обрали" під пильним наглядом князевих автоматників, й без жодної санкції Константинополя 

Пізніше московити добре й досконало всі ці традиції розвинули. Ну, ми ж усі знаємо, звідки взагалі взявся "Московський патріархат"...

Але я це до чого? Я це до того, що Бог, може, і є - мені судити важко; але якщо Він і є, то Він - вічний і споконвічний. А от Церква - то установа політично-фінансова, і, як така, цілком мафіозна. І принаймні на Русі вона ніколи іншою не була, ані секунди.

А тому вже, якщо з неї й може бути хоч якась користь, то Церква має бути українською. Як московська Церква є російською, й усе робить для держави у фінансовому та пропагандистському плані.

Або ж Церква вона не потрібна взагалі  Такий от "несподіваний" підхід 

Ну й зі святом усіх, ага!