Такого раніше не було.

Легенди про те, що Кличко десь зайнятий більш важливими питаннями, поки що лишаються легендами. Сьогодні, приміром, ми чули, що Кличко десь на закритому засіданні Верховної Ради. Звісно, це виявилося брехнею - Кличка там не було фактично, і не могло бути теоретично.

На цьому засіданні Кличко мав почути нагальні пропозиції по порятунку столиці від енергетичних проблем наступної зими. Якщо їх зараз не сприйняти, то можна сильно запізнитися.

Жодного разу ще Кличко не почув депутатських запитів, з яких ледь не дві третини, як правило, направлені до нього особисто. Депутатські запити - це без жодного перебільшення голос народу, поточний зріз проблем, про котрі сигналізують кияни через депутатів.

На минулому засіданні, я чув, як Кличко кричав на члена головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури - так кричав, що я перелякався, що ще вдарить.

Очевидно, що Кличку некомфортно. Але ніхто і не казав, що посада міського голови - суцільний комфорт. Треба, врешті, працювати.

P.S. сьогодні було зафіксовано перший випадок кнопкодавства. Фракція Кличка, депутат Кононенко. Сподіваюсь, в останній раз.