1 серпня День пам’яті Лесі Українки. Є нагода поглянути на символ держави – гривню, точніше 200 грн. і визначити логічний зв'язок між аверсом та реверсом.

На аверсі купюри у 200 грн. портрет геніальної поетеси, яка вивела нашу поезію, драму на всесвітню орбіту. Свій перший вірш «Надія» Лариса Косач написала у 9 років у Луцьку і підписала «Леся Українка».

На реверсі – В’їздна брама Луцького замку. Тут, у великому замку Любарта, 9 – 29 січня 1429 року відбулася найбільша в середньовічній історії України та всієї Східної Європи міжнародна конференція, котру організував князь Литви Вітаутас Великий та імператор Священної Римської імперії Сигізмунд Люксембурзький.

А серед тих, хто взяв участь у з’їзді монархів, був прапрадід Лесі Українки, Степан Вукшич Косач – воєвода Герцеговини, герцог Захум’я, Примор’я та Святого Сави. Саме на честь титулу Стефана «Герцог» за регіоном закріпилася назва «Герцеговина». 

Як бачите, справжня еліта, високий аристократичний дух єднає аверс і реверс.

1 серпня 1520 р. народився польський король Сигізмунд ІІ Август, за правління якого козаки були вперше прийняті на державну службу.

1 серпня 1923 р. у Харкові ухвалено постанову ВУЦВК і РНК УСРР про заходи по забезпеченню рівноправності мов і про сприяння розвитку української мови. Це офіційний початок українізації. Закінчився цей період 26 червня 1926 р. листом Сталіна.

1 серпня 1926 р. у празькому храмі святого Миколая обвінчалися майбутня поетеса 20-річна Олена Шовгенева (Теліга) та знаний кубанський бандурист 26-річний Михайло Теліга. Місце вінчання вибрали не випадково: з 1874 р. і до кінця Другої світової війни у цьому храмі відбувалися православні богослужіння, в тому числі й українською мовою.

1 серпня 1941 р. У Берліні ухвалено рішення про створення дистрикту «Галичина» з центром у Львові. Так гітлерівці прилучили окуповані території Західної України до генерал-губернаторства, чим припинили існування Самостійної Соборної України. 

Цього ж дня (1.08. 1941 р.) у м. Нойгамер (Силезія) гітлерівці роззброїли та ліквідували український батальйон “Нахтігаль” (Соловейко).

1 серпня 1953 р. Воркута. Масакра українських політв`язнів табору № 29. Почалося повстання політичних вязнів Норильська, яке тривало до 13 серпня.

Не гоже! Знаходимо силу.
Довбаємо ще мерзлоту,
Щоб нашу сестриченьку милу
Ховати, неначе святу.

У вічній мерзлоті зеки-повстанці з останніх сил довбали братську могилу для дев’ятьох загиблих. 

А десята — дев’ятнадцятирічна юнка, і їй, неторканій, негоже бути в одній могилі з хлопцями.

Вічна пам'ять усім українцям, які зберегли силу волі та загострене чуття честі... 

1 серпня 1990 р. Червоноград, Львівської обл. відбулося демонтування пам`ятника В.І.Леніну, що в подальшому набуло масового характеру з західних областях республіки. Тепер на цьому місці дерев'яний хрест, біля якого відбуваються молебні та панахиди з нагоди державних свят... Саме у Червонограді почався український ленінопад. А коли і де закінчиться?

"Що мене вразило – як тільки натяглися троси, пам’ятник дрібно-дрібно затремтів, наче чогось злякався. Коли між постаментом і скульп­турою утворився простір, площа вибухнула криками «ура!» – пригадує фотограф

На площу прийшло море людей. Пам’ятник обхопили тросом, причепили до крана. Смикнули раз – а він не піддається. Шарпнули вдруге – стоїть незворушно. Вся площа завмерла. Стоять тисячі людей, усі затамували подих. Не піддається – якась містика! – розповідає про той день фотограф Роман Данилюк. – Раптом у тій тиші пролунав упевнений голос. Підійшовши до кранівника, майстер сказав: «Ти порухай його, порухай. А потім – віра. Після того пам’ятник подався!»

"А навпроти хреста - пам'ятник нашому генію Шевченку, - зазначає мешканка Червонограда Марія Козак. -  Червоноград був першим у ленінопаді. З того часу в нас постійно демократична влада. Серед мешканців чимало політв'язнів, бо після тюрми їх відсилали там, де була потрібна проста робоча сила - копальні з вугіллям..."

Памятник Шевченку в Червонограді величний! Фото від користувача "Фейсбуку" Оксани Мікули

За матеріалами з Фейсбуку Ганни Черкаської