Пропонував зробити це ще в березні, аби посилити нашу армію бойовими і транспортними вертольотами та льотчиками, які мають досвід виконання бойових завдань у складних погодних умовах, вдень і вночі, на території з вороже налаштованим населенням. На жаль, дотепер наш миротворчий контингент додому не повернули, ні з Ліберії, ні з Косово, ні з інших "гарячих точок".

Але зараз виникла інша загроза, і для наших миротворців, і для всіх нас - це стрімке поширення вірусу Ебола. Вкрай небезпечного: смертність серед інфікованих сягає 90%, вакцини проти вірусу Ебола світова медицина не має. 

Найгірше, спалах вірусу Ебола зараз відбувається саме в регіоні базування наших миротворців, насамперед у Ліберії, також у Конго і Сьєрра-Леоне. Кількість інфікованих уже більше 1300 осіб, протягом тижня у вказаних трьох країнах число жертв від Ебола зросло з 57 до 729 людей. 

У Ліберії, де базуються близько 250 наших військових, зараз встановлюють санітарні кордони і обмеження, відправляють у відпустки державних чиновників, зупиняють роботу дитячих і шкільних закладів. 

Для локалізації і протидії вірусу Ебола Всесвітня організація охорони здоров'я терміново виділяє $100 млн. Тим не менше, вірус поширюється світом: інфікованих уже зафіксовано в США, Великій Британії, Гонконгу... 

Переконаний, за цих умов, аби зберегти здоров'я і життя наших миротворців та не допустити поширення вірусу Ебола на територію України, Президент має прийняти відповідальне рішення про відкликання українських миротворців з Африки. А з метою посилення військового угруповання на Донбасі - і з Косово також. 

Україна має право на таке суверенне рішення, тим більше, що європейські й американські партнери не надто поспішають надавати нам військову та/або військово-технічну допомогу.