На днях, пізно ввечері, міліція жорстоко побила українських патріотів, які влаштували пікет проти виступу якоїсь проросійської співачки. Хоча ситуація цього аж ніяк не вимагала, міліція першою розпочала бійку, почавши виривати український прапор у патріотів, при цьому міліціонери ображали активістів, обзиваючи їх "укропами" та «бандерівцями».

Крім усього іншого, вони порушили закон, коли били беззахисних людей палицями по голові та інших заборонених місцях, а також тих хто лежав на землі.

З цього локального інциденту випливає декілька значних сумних висновків.

По-перше, очевидне, що розперезаність одеської міліції є наслідком непокараності міліцейського "безпределу" на Майдані та відсутності люстрації. Шість місяців тому міліція брутально розправилася з євромайданівцями, що надало поштовх до Революції Гідності, у якій тисячі українців були скалічені та побиті, а більше 120 людей було вбито. Досі не покарані не лише ті з міліціонерів хто збирав і охороняв тітушок, не лише ті, хто палицями, пластиковими і гумовими кулями та світлошумовими гранатами калічив громадян, але й ті, хто вбивав. Злочин має бути покараним не заради помсти чи через ненависть, а для запобігання майбутнім злочинам. Вчорашні події в Одесі довели правдивість цієї тези.

По-друге, якби ці міліціонери пройшли перевиховання через перебування пліч-о-пліч із справжніми патріотами в зоні АТО, вони б ніколи не дозволили собі ставитися таким чином до мирних учасників патріотичної акції. Вчора ж ми бачили десятки тилових "героїв" в бронежилетах, шоломах, в повній екіпіровці з палицями в руках, які розлючено кидалися на беззбройних, беззахисних людей так, як вони мали би кидатися на терористів з автоматами. Але такої рішучості в одеської міліції чомусь не було рівно 2 місяці тому – 2 травня, коли в Одесі сепаратисти розстрілювали із-за спин тих же самих одеських міліціонерів тих же самих одеських патріотів.

Читайте: Прокуратура начала расследовать действия одесской милиции

Обурює, що у важку годину, коли держава оголосила третю хвилю мобілізації і закликає до захисту Вітчизни патріотів, їх в цей час ображає і лупцює зрадлива міліція. А чому ж самі міліціонери не на війні, адже людей в міліцейських погонах в Україні 375 тисяч – і цього більш ніж достатньо, щоб швидко закінчити АТО! Країна вклала величезні кошти в бойову підготовку міліціонерів, одягає їх, екіпірує, озброює, платить їм зарплатню, надає соцзахист – але йдуть в бій і гинуть чомусь не вони, а побиті перед тим цією ж міліцією програмісти, офісні працівники, фермери, робітники, які сплачують податки для утримання тієї ж міліції…

Так, наша доблесна міліція також приймає участь в АТО і є реальні приклади героїзму, патріотизму і сили духу працівників МВД, але в Одесі, як і в інших містах і селах, в неї мабуть знайшлися набагато важливіші справи ніж війна… Дуже влучно про таку ситуацію сказав наш Президент Петро Порошенко: «Тому що, коли вони повинні займатися тим, для чого створені, захищати мир і спокій громадян, вони на це не вчилися, вони на це не підписувалися».

По-третє, одеський випадок засвідчив, що в міліції так і не розпочався процес реформування. Вчора ми побачили ту ж саму міліцію що й 30 листопада на Майдані.

На превеликий жаль, за 5 місяців новий Уряд так і не спромігся показати хоча б концепцію реформування міліції, хоча б пояснити в яких напрямках буде відбуватися реформування – наприклад, перетворення в поліцію по "грузинському" сценарію.

Суспільство вже давно мало би таку концепцію обговорювати, але її й досі немає – і це говорить про те, що реформи міліції найближчим часом не буде – ось найсумніший висновок з учорашньої події.

Відсутність змін у міліції спричинює неповагу і недовіру до влади. Неквапливість, неготовність або небажання влади реформувати міліцію побічно свідчіть про її небажання здійснення демократичних змін.

Таким чином відбувається дискредитація ідеї реформ та демократії, тобто прагнень Майдану – і це породжує в суспільстві розгубленість, розчарування та зневіру.

Заспокоює, що необхідність якнайшвидшого реформування міліції розуміє наш Президент, який проте застерігає, що вона не може сама себе реформувати. І тому ми всі маємо допомагати і вимагати і від Президента, і від Уряду, і від міліції невідкладної люстрації, нових облич і закону про поліцію.

Отже, одеський інцидент спричинив єдиний позитивний наслідок – суспільство остаточно переконалося, що злочини міліції мають бути покараними, а сама міліція негайно реформованою.