«Національний банк не збирається відсторонюватися від валютного ринку та зробить усе можливе, щоб стабілізувати курс на його рівноважному збалансованому рівні», – заявила голова Національного банку України Валерія Гонтарева під час виступу у Верховній Раді минулого тижня. І додала: «Я щиро підтримую ринкові кроки, проте зараз ми обговорюємо з Міжнародним валютним фондом інструментарій адміністративних заходів і отримуємо з їхнього боку дуже конструктивну підтримку».

Для початку у серпні Нацбанк спробував застосувати ринкові методи – вперше з квітня. З 5 серпня він п’ять разів проводив інтервенцію - продаж інвалюти на міжбанківському ринку. Востаннє – у вівторок 19 серпня. Проте повернути курс гривні до економічно обґрунтованого рівня – а, за словами Гонтаревої, він складає 11,5-11,9 грн/дол. – центральному банку не вдалося. На момент закриття ринку у середу курс гривні на купівлю склав 13,30 грн/дол., на продаж – 13,40 грн/дол. Тому ледь минув тиждень із заяви Гонтаревої, як НБУ почав застосовувати неринкові обмеження для стримування подальшого знецінення гривні.

Першим новим (точніше, оновленим) адміністративним важелем стало підвищення з 21 серпня норми обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на міжбанківському ринку для юридичних осіб з 50% до 100%. Цей інструмент НБУ застосовує ще з листопаду 2012 року, щоразу подовжуючи його дію. Правда, лише стосовно валютної виручки експортерів. Нацбанк поширив дію цієї норми також на решту юридичних осіб як резидентів, так і нерезидентів, а також на фізичних осіб-підприємців. Іншими словами, продавати половину валютних надходжень наразі були змушені не лише експортери, а й компанії-одержувачі кредитів та інвестицій з-за кордону, а також, наприклад, організації, що отримують гранти з-за кордону.

Востаннє НБУ подовжив обов’язковий продаж половини валютних надходжень 20 травня на квартал. Цього разу його подовжено так само ще на три місяці. Правда, востаннє НБУ збільшував цю норму до 100% лише в 90-і рр. Подібне зобов’язання дозволяє збільшити валютну ліквідність на ринку , а отже й пропозицію валюти, що має призвести до її здешевлення.

За відсутності такої норми в часи високої невизначеності (наприклад, політичної напередодні виборів або геополітичної під час війни) та за значних коливань обмінного курсу компанії-експортери схильні вичікувати більш вигідного курсу, що призводить до скорочення пропозиції валюти на ринку і, відповідно, стимулює здороження валюти. Отже, своїм останнім рішенням НБУ збільшив пропозицію валюти, котру забезпечують експортери та інші одержувачі валютних надходжень, де-юре вдвічі (або де-факто приблизно на 40%, оскільки експортери та інші при нормі в 50% зазвичай продають близько 70% надходжень).

Проте обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті – не єдиний неринковий важіль впливу на курс гривні, котрий Нацбанк застосовує найчастіше. Так, з листопаду 2012-го він вимагає проводити розрахунки за операціями експорту-імпорту протягом 90 днів. Аналогічне обмеження діяло тривалий час і до цього – щез 90-х, коли першочерговою проблемою була не волатильність курсу, а схильність компаній притримувати валютну виручку за кордоном.

Але з початку 2008 року у зв’язку з підготовкою України до вступу до Світової організації торгівлі контроль за рухом капіталу було послаблено, а валютне регулювання лібералізовано. Тоді цей строк було збільшено до 180 днів, і подібна норма діяла до кінця 2009-го, коли була повернена до первісного рівня.Чим коротший цей термін, тим більш ритмічне надходження валюти на міжбанк, тим стабільніший обсяг валютної ліквідності на ринку і тим легше стабілізувати курс. Цього разу Нацбанк вирішив не скорочувати цей строк менше 90-та днів. Але цей інструмент впливу ще залишається в його арсеналі.

Також НБУ може повернути обов’язковий продаж валютних надходжень для фізичних осіб. Подібне обмеження, котре, як і у випадку з зобов’язанням для юридичних осіб, спрямоване на збільшення пропозиції валюти на ринку, діяло з листопада 2012-го для надходжень еквівалентих понад 150 тис. грн. і було скасоване 15 липня цього року.

Крім того, НБУ може відновити дію норми щодо обмеження суми валютних переказів. Досі вона складала еквівалент 15 тис. грн. для переказів без відкриття рахунку і 15-150 тис. грн. на місяць для переказів з поточного рахунку. Проте наприкінці липня НБУ скасував її.

В розпорядженні Нацбанку є ще низка адміністративних інструментів впливу на курс гривні, проте більшість з них вже задіяно. Наприклад, паспортизація обмінних операцій, яка діяла з 2011 року і була лише частково скасована – для операцій з продажу валюти населенням – в березні поточного року, а купівля валюти за паспортами продовжує діяти. Правда, цей інструмент спрямований, в першу чергу, на детінізацію готівкового валютного ринку і має вплив лише за умови значного попиту на валюту з боку населення, який поки не спостерігається.

Допомогти збільшити валютну ліквідність може і зменшення норми резервування коштів на коррахунках НБУ за договорами залучення комерційними банками валюти від нерезидентів. Зазвичай ця норма резервування використовується для регулювання руху капіталу. Її підвищення стримує притік спекулятивного короткострокового капіталу та стимулює надходження довгострокових ресурсів.

Для цього, наприклад, цей норматив в 2005 р. був встановлений для валютних надходжень від зовнішніх позик строком до 180 днів у розмірі 20%. Проте в часи дефіциту валютної ліквідності на ринку є сенс стимулювати приплив будь-яких коштів з-за кордону. Зараз використати цей інструмент не вдасться - наразі ця норма і так знаходиться на нульовому рівні.

Нарешті, НБУ може ввести нові ліміти на вивезення валюти. Наприклад, з початку минулого року НБУ обмежив розміщення фізичними особами валютних цінностей на банківських рахунках за кордоном сумою, зазначеною в індивідуальній ліцензії, виданій регулятором. Тут є резерв, бо індивідуальні ліцензії могли видаватись і на еквівалент 100 млн. дол.США. Чим активно користувались особи, близькі до попереднього Президента та уряду. Ліцензії можна відкликати і обмежити максимальну суму інвестування за кордон.

На жаль, будь-які неринкові обмеження НБУ суперечать рекомендаціям МВФ і режиму гнучкого курсоутворення гривні, до якого прагне НБУ.