Загрози національній безпеці не залишають Україні альтернативи, окрім приєднання до євроатлантичної системи колективної оборони. Тому Україна мусить звернутися до НАТО з проханням прийняти її за прискореною процедурою.

Тема членства України в системі колективної оборони тривалий час була дискусійною в українському суспільстві, але зараз життєві обставини фактично не залишили нам вибору. І позиція «УДАРу» у цьому питанні чітка: у дедалі нестабільнішому світі ми потребуємо надійних партнерів. Із цими партнерами нас повинні пов’язувати чіткі зобов’язання взаємодопомоги у разі зовнішньої агресії. Адже у нинішніх умовах дуже важко, дорого та й небезпечно робити ставку виключно на власні сили. Тим більше, що від кожної хвилини боротьби з терористами, від кожної хвилини на прийняття важливих рішень залежать життя тисяч українців, які перебувають у зоні АТО.

Час показав, що усі інші механізми – ООН, ОБСЄ, Будапештський меморандум тощо, у нинішній кризі мають обмежену ефективність і підтримують нас переважно політичною солідарністю та словами, аніж реальними діями. Тож сьогодні, поряд із посиленням уваги до потреб українського війська, його озброєння та вишколу, ми маємо стати частиною надійної системи колективної оборони.

Якби Україна була членом НАТО, то нічого того, що відбувається зараз, не трапилося б. Адже стаття 5 Договору передбачає військову підтримку у разі нападу на будь-якого члена блоку.

Увесь світ переконався, що українські військові та добровольці справжні патріоти і подекуди навіть з голими руками йдуть на ворога. Але я переконаний, що якби ми мали партнерів серед членів НАТО, то спільними зусиллями вже давно б перемогли ворога і гарантувати довгострокову національну безпеку України. Адже найголовніша цінність – це збереження життя кожного, хто сьогодні пішов на війну.