"Свобода" закликає владу негайно оприлюднити для українського народу усі умови мінських домовленостей про нове "припинення вогню" на Донбасі.

Справжній мир на Донбасі можливий тільки на умовах звільнення української території від російських терористів та окупантів. Будь-які інші домовленості, які не спрямовано на відновлення повного українського суверенітету на Донбасі, – це (в кращому разі) час для перегрупування сил у війні із загарбником.

Інтерес Росії в новому перемир'ї – зрозумілий:

1) зняти з себе відповідальність за масштабне вторгнення регулярних підрозділів російської армії на українську територію та запобігти розширенню санкцій Заходу проти Росії, що є для неї абсолютно необхідним у цих умовах;

2) добитися від України фактичного визнання терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" як представників Донбасу і в такий спосіб легітимізувати та перевести в довготривалу фазу російську окупацію цієї частини України, наприклад, в форматі чергової Придністровської "незалежної республіки".

Прийняти такі вимоги Путіна – означає добровільно відмовитися від частини української території та державного суверенітету на користь агресора.

Переконаний, що український народ ніколи не погодиться на мир ціною капітуляції. Не за це поклали свої життя сотні наших героїв на східному фронті.

Україна уже не вперше укладає перемир'я з агресором на Донбасі, однак ще ніколи такі дії не приводили до зміни військово-політичної та гуманітарної ситуації на нашу користь. Досить згадати 10-денне "перемир'я" у червні та згоду прийняти так званий "гуманітарний конвой" Путіна.

Не можна знову наступати на ті самі граблі! Не можна наївно вірити у мирні угоди з Москвою. Проти цього застерігає уся українська історія, починаючи від порушеного москалями Переяславського договору 1654 року.

Доля війни з Росією вирішиться не за столом переговорів, а на полі бою. Давнє латинське прислів'я говорить: "Хочеш миру – готуйся до війни!"

Перемир'я – це шанс перегрупувати сили, щоби виграти війну за Україну. По-іншому його трактувати не можна. Саме так робитиме Путін. Наше завдання – його переграти. Лише так зможемо перемогти. Якщо ми не скористаємося цим шансом, то наступне "перемир'я" буде підписано не в Мінську, а в Києві. Щоправда, воно зватиметься вже не так дипломатично – капітуляція.

Тому час так званого "припинення вогню" має бути використано для 100-відсоткової мобілізації нації та держави для протидії агресору:

• для підготовки до запровадження воєнного стану та переведення економіки на умови воєнного часу;

• для очищення влади та військового командування від посібників ворога та корупціонерів;

• для покращення боєздатності нашої армії та продовження мобілізації;

• для отримання від західних союзників високоточної зброї та іншої військової підтримки.

Ми усі хочемо припинення війни. Але ми також маємо зрозуміти, що цього не досягнути поступками перед агресором. Єдиний спосіб досягнути тривалого миру і безпеки для України – це перемогти ворога!