Виконавши свою брудну роботу в Криму, військові у формі збройних сил Росії, проте без розпізнавальних знаків, яких усі звуть «зеленими чоловічками», уже з’явилися і на материковій Україні. Їх вторгнення йде повним ходом на Донбасі. У цих кремлівських  засланців немає документів. Їх попередили, що у випадку захоплення їх у полон і  ідентифікації всі вони будуть враз звільнені з рядів Збройний сил РФ заднім числом (із датою звільнення в червні або травні). Тож вони змушені удавати із себе миротворців-добровольців, які нібито допомагають донецьким сепаратистам. Насправді ж, ті виконують лише роль їхніх найманців.

Офіційна Москва заперечує присутність своїх військових в Україні й заявляє про відсутність доказів, які б це підтверджували. Вона вдається до безглуздих і смішних  пояснень про «заблукалих десантників», «добровольців» та «військовослужбовців у відпустках». Тим часом у мережі наводяться дані, що понад 20 тисяч військових беруть безпосередню участь у неоголошеній війні на Україні. Чимало з них зазнали поранень, а кілька тисяч загинули. 25 серпня, в день повідомлення про відкрите  вторгнення російських військ в Україну, близько 700 російських солдат загинули. За кілька наступних діб полягло ще майже 1,5 тисячі. Ці дані навела російський політик і  експерт-еколог Олена Васильєва, яка заснувала у «Фейсбуці» групу «Вантаж-200». А 2 вересня вона повідомила, що цієї ночі 15 КамАЗів виїхали з України в Росію. В них було навалено один на одного близько тисячі трупів російських військових. За її підрахунками більше 2000 військових РФ було вбито лише у серпні. Та ніхто не відає, скільки громадян Росії загинули упродовж усього військового конфлікту на сході України, який розпочався ще у квітні. При цьому родичів убитих російських солдат залякують, щоб вони не розповідали про долю своїх близьких. Але не завжди матері погоджуються мовчати. Васильєва розповіла  про ситуацію в Ульяновську, яка склалася там після того, як туди прибув «Вантаж-200».

«Люди надіслали запит у Міноборони - там їх відшили. Тому вони десь 11-12 вересня  збирають сім’ї тих, хто воює, і мають намір поїхати в Москву, вийти на Красну площу і вимагати, щоб головнокомандуючий вийшов до них і відзвітував. Можливо, ці люди розбудять інших матерів», - зауважує Олена Васильєва.

Черговий «Вантаж-200» прибув до Пскова. Там 26 серпня оголосили днем жалоби,  ховали російських десантників, що загинули в Україні. А скільки їх, навіть полічити до ладу не змогли. У Костромі поховали десантника Анатолія Травкіна, у в підмосковному Електрогорську пройшла акція пам'яті російського військового Сергія Ждановича, обидва брали участь у війні на сході України. А одна росіянка не могла забрати свого небіжчика з переповненого моргу в Ростові - їй його не віддавали, щоб не розголошувати, що він загинув в Україні. Та доставляють загиблих у Росію рефрижераторами «Вантаж-200» далеко не всіх.

Російські ЗМІ з обуренням пишуть, що часто покійників ховають, як собак. Загиблих росіян і бойовиків у Слов’янську було поховано у траншеї біля цвинтаря. Є кілька поховань під Донецьком і Луганськом, де тіла загиблих просто присипані землею, прізвища не вказані, лише номери на табличках. А щоб приховати  жахливі втрати в боях на Донбасі, російська сторона нерідко застосовує зовсім уже варварські методи – скидає тіла загиблих у шахти, укочує танками і спалює у пересувних крематоріях. 5 вересня було зафіксовано факт, як уночі у штольню однієї з шахт у районі Краснопартизанська Луганської області російські військові скинули кілька десятків тіл, яких доставили двома автомобілями КамАЗ. А «Вантажі-200» вже не приховує і Володимир Путін. Після тривалого відмовчування та секретних поховань псковських десантників в Росії нарешті публічно визнали, що в Україні гинуть їхні солдати. Відкрито заговорили про це члени Російської президентської ради з прав людини Елла Полякова та Сергій Кривенко. За їхніми словами, лише за один  день і лише в бою за місто Сніжне загинуло щонайменше 100 росіян, а 300 поранені. Чому ж диктатор, який ще кілька днів тому докладав усіх зусиль, щоб приховати від російського суспільства «Вантаж-200» з України, дозволив говорити з росіянами про війну і її жертви? Пояснити це можна тим, що Кремль намагається каналізувати протести проти війни та поступово підготувати суспільство до нових партій «Вантажу-200» із Донбасу. Нині міністр іноземних справ РФ Сергій Лавров обіцяє новий гуманітарний конвой. І тепер стало зрозуміло, для чого був потрібен перший гумконвой і чому вантажівки часто йшли в Україну порожніми - їм потрібно було забрати трупи «зелених чоловічків».  Такі вантажівки та рефрижератори, схоже, знадобляться Росії й надалі. Адже Путін перемир’я не визнає, миру не хоче, рано чи пізно йому доведеться визнати війну з Україною, як це було зроблено ним з «зеленими чоловічками» у Криму. Але про Крим Путіну можна було говорити з неприхованою гордістю, оскільки анексія півострова відбулася майже безкровно, що і призвело до ейфорії навколо «кримнаш». В Донбасі ж ситуація геть протилежна. Росіяни там гинуть і гинутимуть далі, якщо Путін не відмовиться від агресії. Уже й нині путінська ручна соціологія свідчить, що війну Росії з Україною підтримує лише 5% росіян, то з кожним новим «зеленим чоловічком» у цинковій труні ця цифра аж ніяк не збільшуватиметься, як і рейтинг президента Росії.