Неможливо увійти в одну річку двічі? Українські судді поставили під сумнів відомий вираз Геракліта, вдруге звільнивши з-під арешту сумнозвісного антимайданівція Ігната Кромського, більш відомого як «Топаз». В сьогоднішніх складних умовах подібні кроки судової системи можуть спровокувати українців на повернення до практики судів Лінча. Великий обсяг ніде не облікованої зброї, кількість якої під час війни зростає в рази, неабияк сприятиме появі нової народної судової системи.

Російське вторгнення, масштаби якого є безпрецедентними для всього пострадянського простору, здавалося б, мало чітко розставити пріоритети в системі розпізнавання «свій-чужий». Проте, виходячи з одіозного рішення харківських служителів Феміди, дана система дала в Харкові серйозний збій, а точніше, взагалі перестала працювати.

Достеменно невідомо, чим керувались харківські судді, вдруге поспіль звільняючи злочинця, який зовсім нещодавно втікав з-під домашнього арешту. І це вже не перше лояльне рішення харківських суддів, яке стосувалось антиукраїнських «героїв». Так, вже раніше, з-під арешту було випущено медсестру, яка ногами добивала пораненого активіста Євромайдану на станції метро «Університет».

Зрозуміло, що такі «акти доброї волі» можуть викликати в суспільстві хвилю обурення, під яку потраплять як фігуранти різних антиукраїнських рухів, так і судді, які приймали подібні рішення. Не виключено, що остаточно розчарувавшись в справедливості судової гілки влади, люди почнуть займатись судочинством самостійно. Сприятиме цьому, як радикалізація настроїв в суспільстві, так і неабияке зростання кількості незареєстрованої зброї в населення. Обидва ці фактори ще не досягнули свого максимуму і набиратимуть обертів аж до самого завершення активних військових дій та повернення більшої кількості учасників АТО додому.

В людей, які по кілька місяців поспіль перебували в справжньому пеклі, погляди на життя змінюються кардинально. Бійця АТО, який неодноразово перебував під обстрілом «Градів», мінометів чи в кращому випадку звичайних куль, неправомірне рішення суду може тільки розізлити, але ніяк не зупинити. Тому не виключено, що після повернення додому багато учасників війни проти російського вторгнення продовжуватимуть триматися разом, об’єднуючись навколо певних ідей та інтересів.

Цілком ймовірно, що маючи колосальний досвід бойових дій, а також злагоджену за місяці перебування на Сході структуру, такі групи людей об’єднуватимуться і братимуть на себе ту роль, з якою сьогодні не справляється судова система. Зараз в Україні триває повномасштабна війна, для участі в якій залучається значна кількість представників силових структур, проводяться постійні ротації особового складу та цілих підрозділів. В таких умовах обіг зброї та боєприпасів проконтролювати дуже важко, особливо в місцях проведення жорстких і тривалих боїв.

Тиловим службам набагато простіше зазначити відсутню одиницю зброї знищеною або використаною, аніж бігати під обстрілом, шукаючи втрачені ПМи чи АК. Крім того в обігу може з’явитися і багато зразків трофейної зброї, відібраної в сепаратистів та в кадрових військових РФ. Вже зараз можна з впевненістю сказати, що засобів для виконання подібних завдань в людей вистачить.

Якщо найближчим часом судова система не почне працювати в нормальному режимі, то таке явище має всі шанси набрати серйозних обертів. За таких умов під удар народної судової системи можуть потрапити не тільки фігуранти резонансних справ останнього часу, а й ті, хто приймав далекі від реальності судові рішення.

Цілком зрозуміло, що в такому випадку люстрація судової гілки влади, яка на сьогоднішній проводиться більш ніж лояльно, буде реалізована у значно жорсткішій формі. Витрачаючи на потреби судочинства близько 3,5 мільярдів гривень (саме таку суму закладено в бюджеті на 2014-й рік), українці повинні бути впевнені, що за ці колосальні кошти судді їх дійсно захищають, в іншому випадку ці витрати краще спрямувати на фінансування військових формувань, які зараз гідно виконують свою роботу.