Перепоховання останків жертв масових розстрілів, виявлених на території городища Вали, Федорівське кладовище Володимира-Волинського, 23 вересня 2014 року

Археолог бере у руки лопату, щоб з її допомогою добратися крізь товщу землі до давньої культури чи цивілізації. Віднайдені ним рештки минулого допомагають зрозуміти, як жили наші предки.

Таке дослідження почали тут, у Володимирі Волинському. Археологи хотіли вивчити середньовічні замкові мури ХІV століття. Проте їм не вдалося зануритися так глибоко в історію цієї землі. На заваді стало недавнє ХХ століття. Замість древніх стін у глибині, на дослідників чекали сотні людських кістяків.

Страшна знахідка теж розповідає про наших предків, тих, що жили лише кілька поколінь тому. Знахідка не розкаже нам, як вони жили, у що вірили і кого любили, але розповість про те, як жахливо закінчилося їхнє життя.

2640 чоловіків, жінок, дітей – це цифра жертв, виявлених на сьогодні, і вона ще не остаточна. Ми не знаємо їхніх імен чи тим паче біографій. Завдяки віднайденим в землі предметам можемо лише здогадуватися, що серед вбитих українці, поляки, євреї. Завдяки віднайденим кулям – дізналися, що вбивцями були два найстрашніших тоталітарних режими в історії людства – комуністичний та нацистський. Цього надто мало, щоб віддати належну шану усім вбитим, але цього досить, аби засудити убивць.

Адже ми знаємо: таке місце із тисячами закопаних в землю далеко не єдине на українській землі – Биківня, Дем’янів Лаз, Бабин Яр. Назв, за кожною з яких безіменні могили жертв тоталітарних режимів, десятки. Їх можна знайти біля кожного обласного центру сучасної України, тому що в кожному з них діяли НКВД та Гестапо.

Комуністична та нацистські репресивні машини були дуже подібні. Вони навіть займали одні й ті ж приміщення, які стали символом терору для місцевих мешканців, ховали сліди своїх страшних злочинів у тих самих безіменних могилах.

Проте нинішня подія містить не лише трагічні символи, але й оптимістичні. Перепоховання стало можливим завдяки співпраці між українськими та польськими дослідниками. Спільна українсько-польська експедиція провели колосальну роботу із виявлення та ексгумації замордованих.

Сьогодні тут на цвинтарі присутні офіційні представники української та польської держави. Ми спільно вшановуємо пам’ять наших земляків, вбитих комуністичним та нацистським режимами. Це пам’ять і біль, які нас єднають.

І це єднання потрібне нам не лиш час до часу, коли ми згадуємо про минуле. Його потребує наше майбутнє. Українці та поляки – народи, які чи не найбільше постраждали від нацизму та комунізму. Тож ми зобов’язані поєднати зусилля, аби довести світові їх однакову злочинність.

Мільйони життів принесли в жертву комуністи та нацисти, які вирішили, що світ можна змінити смертями, а не ідеями. Сьогодні перед нашими країнами знову постає виклик зі Сходу, знову гинуть люди, які мали б творити. Сьогодні від нового світового зла захищає світ зброя, піднята українськими героями на східному кордоні України. Сьогодні наші герої відчувають польську підтримку.

Але не менший захист для нас становить пам’ять про мертвих. Бо лише там, де пам’ятають про загиблих, буде кому захищати живих. Тому ми спільно – українці та поляки – віддаємо нині шану пам’яті вбитим тоталітарними режимами, аби не дати шансу відродитися страшним монстрам минулого.

Р.S. 23 вересня 2014 року за участю представників України і Польщі на Федорівському кладовищі Володимира-Волинського відбулося перепоховання останків жертв масових розстрілів, виявлених на території городища Вали. У 2014 році дослідники виявили та ексгумували тіла 1494 жертв, перепоховання яких і відбулося на комунальному кладовищі Володимира-Волинського. Разом за 5 років вже ексгумовано 2640 останків людей, що стали жертвами масових розстрілів, вчинених НКВД та Гестапо. Ексгумаційну роботу здійснила спільна українсько-польська експедиція державного підприємства «Волинські старожитності» (керівник – Олексій Златогорський) та Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (керівник – професор Анджей Кола).