Найяскравіше враження останніх днів - сльози класного керівника 7-го класу київської школи. Причому сльози з істеричними всхлипуваннями після того, як вона прочитала, що її діти понаписували своїми 24-ма ручками на вирваних аркушиках зошитів під час шкільної акції "Лист у АТО".

"Не могла не прочитати, що вони написали," - виправдовується вона, бо чужого не читає ніколи через рафіноване виховання печерської бабусі.

Маю сказати, - недооцінив класовод малих. А ще - трапилася переоцінка цінностей їхніх мам-тат, бо дітям такого віку у вуха вкладається ще батьківське бачення життя.

До цього року воно було гламурно-ніяким. Тепер ці батьки збирають купи грошей на фронт і навколофронтові потреби.

І цьогоріч виявилося, що у вкрай поміркований школі на Печерську клас і його батьки - справжні махрові бандерівці, тобто Звичайні Патріоти Своєї Країни. А на кожному виписаному кривим почерком аркуші - тризуб, жовто-синій прапорець у куточку і дитячі побажання воїнам на сході, від яких сльози навертаються.

З Днем Учителя!

Слава Україні! Смерть ворогам!

P.S. Аркушики з побажаннями запаковані та відправлені за призначенням.