Люблю недільного осіннього ранку взяти до рук свіжий примірник агітаційної газети і під чашку запашного чаю, розкинувшись у м’якому кріслі, почитати, що нам обіцяють кандидати в народні депутати і до чого закликають. Читаю абсолютно всіх, однак перли декого варті того, щоб їх не тільки прочитати, не тільки про них написати, але й зберегти для нащадків, щоб вони також розумілися на тому, як не треба писати політичні маніфести.

Проаналізуємо агітаційну газету Володимира Арешонкова, кандидата по 64-му виборчому округу від «Блоку Петра Порошенка». Випущена газета без жодних реквізитів, немає ні відповідального за випуск, ні типографії, де здійснено друк накладу, ні кількості тиражу. Все це, м’яко кажучи, суперечить чинному законодавству. Але все це ще нічого. 

На першій шпальті Володимир Арешонков використовує гасло політичної сили, від якої балотується, і закликає єднатися. 

Що тут можна додати? Лише те, що упродовж усієї своєї політичної кар’єри Арешонков насправді єднався чи не з усіма політичними провладними партіями. Так, у 2006 році він став членом СДПУ(о), політичної партії Віктора Медведчука. Того ж року балотувався до Верховної Ради у списках Блоку «НЕ ТАК!» (№225), у першу десятку якого входили Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич, Юрій Бойко та Михайло Папієв. Далі політична стежина поєднала Володимира Арешонкова з «Народною Партією» Володимира Литвина. А в 2010-му Арешонков об’єднався з режимом Януковича. Саме Янукович призначив Арешонкова головою Коростенської райдержадміністрації, де він працював де-юре, а де-факто був «смотрящим від Януковича» по Коростенщині.

«Тоді за лічені місяці своєї роботи Арешонков і його команда підім’яли під себе не лише тендери та державні програми задля особистого пасовиська на державних грошах, але й корисні копалини, земельні і лісові ресурси, якими розпоряджалися на власний розсуд. Тодішній голова Коростенської райдержадміністрації Арешонков особисто займався оформленням десятків гектарів землі поблизу села Гулянка з метою незаконного видобутку бурштину», - зазначає видання «Антикор».

У 2010-му році Володимир Арешонков став депутатом Житомирської обласної ради від «Народної Партії», а згодом, за підтримки обласних «регіоналів», зайняв посаду першого заступника голови облради, на якій перебуває досі. Під час Революції гідності відзначився в організації «антимайданів» та «антифашиських» мітингів.

Тепер Володимир Арешонков зумів поєднатися з провладною силою «Блоком Перта Порошенка». Між іншим, місцеві активісти уже неодноразово висловлювали своє обурення рішенням команди Президента України підтримати одного з найбільш одіозних політиків Житомирщини кандидатом від партії влади. Але залишимо це на совісті партії, що пускає під своє крило таких арешонкових.

Що пропонує кандидат в народні депутати Володимир Арешонков? Ось лише деякі пункти із його утопічної передвиборчої програми. 

Арешонков пропонує укласти якусь «Угоду (пише з великої літери, мабуть вважає її серйозним документом) з делегованими представниками громад округу задля ревізії нагальних проблем та максимального досягнення результату з поліпшення якості життя на відповідній території». Що це значить, шановні виборці? А те, що кандидат, який хоче стати народним депутатом, досі навіть не знає проблем, які у вас є. Він ще тільки планує їх ревізувати, щоб потім колись, можливо, допомогти людям.

Він також пропонує «законно припинити практику надання адміністративних послуг населенню на платній основі». Якщо це так, то це буде справжня революція у наданні адміністративних послуг державними органами влади – оформлення документації в БТІ, видача документів на право власності, видача свідоцтв про народження і смерть у РАЦСах, виготовлення внутрішній і закордонних паспортів стане безкоштовним! Цікаво, чи знають керівники держави, який фінансовий тягар повинен лягти на плечі й так бідного бюджету країни у результаті обіцянок Володимира Арешонкова? До того ж, сам кандидат, як майбутній законотворець, мусив би цікавитись законодавством і знати, що згідно з Законом України «Про адміністративні послуги» є адмінпослуги, за які треба платити, а є такі, які й так надаються безкоштовно. Зокрема, надання адмінпослуг у сфері соцзабезпечення громадян здійснюється на безоплатній основі. Чи він про це не знав і, працюючи чиновником, за видачу усіх дозволів брав з людей гроші? Тоді це вже питання боротьби з корупцією, а не законодавчих прогалин.

Арешонков також пропонує «ініціювати на законодавчому рівні впровадження дієвого механізму впливу громадян на призначення та відсторонення від посад голів місцевих держадміністрацій, керівників міліції і податкової, прокурорів, суддів». Знаєте, що це значить? От не сподобалося комусь рішення судді чи припис прокурора, зібрались 20 молодиків з транспарантами і вийшли на пікет – типу громада вимагає відсторонення цього судді. А потім суддя чи прокурор збирає інших 20 молодиків, прихильних до судді. І це теж, мовляв, позиція громади, які вимагають залишити суддю. І тут вже конфлікт громади з громадою, і до кого у цьому випадку дослухатися? Так от Арешонков, ймовірно, хоче узаконити ці постійні громадські протистояння.

Кандидат в народні депутати також пропонує «залучати інвестиції для відкриття в регіоні заводу з переробки ягід, грибів, що дасть можливість не лише збувати продукцію лісу, а й відкрити нові робочі місця». Цей пункт програми звучить особливо цинічно на фоні того, що саме під керівництвом Арешонкова депутати Житомирської обласної ради передали майже 6 тисяч гектарів ліса в довгострокову оренду столичній фірмі. Натомість жителям с. Маньківці Андрушівського району на Житомирщині, які мешкають поруч із цим лісом, дозволили збирати там ягоди і гриби лише двічі на тиждень. Про це зазначає сайт «Телекритика». Тепер ягоди і гриби заборонять збирати усім, щоб більше залишилось інвестору, який перероблятиме цю продукцію на заводі? 

Арешонков обіцяє зараз «ініціювати розробку місцевих програм щодо будівництва сміттєпереробних заводів, пунктів з сортування і утилізації сміття та виробництво на цій основ». Тут варто зазначити, що місцеві власті Житомирщини прекрасно знають, що у Коростені ще з 2010 року полігони твердих побутових відходів переповнені майже на 30%, і загрожують екологічному стану навколишнього середовища. І Арешонков, як заступник голови Житомирської ради, ще тоді, здавалося б, міг виходити з подібними ініціативами, однак чомусь він досі цього не зробив. Тільки зараз, напередодні виборів, він зрозумів, що цю проблему треба вирішувати.

Останній пункт утопічної програми Арешонкова – «надаватиму підтримку кожній людині, яка звернеться за допомогою до моєї приймальні». Як же це тлумачити? Якщо людині потрібна допомога, то Арешонков її морально підтримає? Чи це такий завуальований прямий підкуп виборців. Мовляв, проголосуйте за мене, а я вам потім буду допомагати не тільки морально?

При цьому Арешонков, який обіцяє допомагати всім, у своїй же газеті пише, що депутати «не повинні виконувати роль Дідів Морозів». Це називається: слово даю і його ж забираю? Так що, шановні виборці, Арешонков Дідом Морозом для вас не стане, можете на допомогу не розраховувати. 

Тут я взагалі не зрозумів, що хотів сказати Арешонков у своїй агітаційній газеті?! Але на його переконання, «без цього ніяк не можна». 

Варто зазначити, що в агітаційній газеті Володимира Арешонкова, немає жодного конкретного прикладу його допомоги виборцям чи посилань на добрі вчинки і справи, які він зробив. Лише обіцянки про майбутнє покращення. 

Увечері, після того, як я прочитав газету з агітацією Арешонкова, я ще й почув його рекламний передвиборний ролик, у якому він стверджував, що «дослухається до кожного». Ймовірно, єднання з попереднім президентом Януковичем таки далося взнаки. Той, пригадується, теж обіцяв, що «почує кожного»! 

Сергій НАРІЖНИЙ, громадський діяч, журналіст