Кінець 2014-початок 2015 року нічого втішного для української економіки не несе. Можна порадіти, що економіка США та Великобританії починає відновлюватися. Так, наприклад, безробіття у США опустилося нижче 6% у вересні поточного року. У той же час економічне зростання Великобританії з червня 2013 року по червень 2014 року склало 3,2%, що на сьогодні є одним найвищих показників серед найбільших економік світу. Це уже найближчим часом очікувано призведе до підвищення відсоткової ставки центральними банками деяких країн. Для України це матиме щонайменше два негативних наслідки. По-перше, варто очікувати подальшого відтоку іноземного капіталу, оскільки інвесторам буде вигідно інвестувати в країни з вищими відсотковими ставками.На фоні економічних негараздів та підвищених політичних ризиків Україна просто не зможе конкурувати.

Зменшити негативні наслідки відтоку іноземного капіталу можна б було за рахунок потужних золотовалютних резервів, яких у нас немає, або важелів контролю капіталу, яких також не існує. Їх запровадження  вже не зможе вплинути на нинішню ситуацію, однак є безумовно необхідними у майбутньому. Саме тому відтік капіталу зможуть зупинити лише структурні реформи: дерегуляція економіки, зменшення кількості регулятивних органів, спрощення реєстрації бізнесу, скорочення кількості податків та зниження податкових ставок, прийняття антикорупційних законів. Але, крім обіцянок, у цьому напрямку нічого не було досягнуто.

Притік капіталу призведуть до ревальвації національних валют США та ЄС. У той час як ревальвація британського фунту не матиме потужного впливу на економіку України, ревальвація американського долару сильно вдарить по її економіці, адже більшість отриманих кредитів мають бути сплачені саме у доларах. Ситуація ще більше ускладнюється девальвацією. Підвищення відсоткової ставки США може знову розкрутити панічні коливання на валютному ринку та сприяти новим спекулятивним оборудкам, що, у свою чергу, може ще більше девальвувати українську гривню.

У той час як США та Великобританія демонструють економічне одужання, єврозона, яка є другою найпотужнішою економікою світу, навпаки, після деякого економічного зростання почала знову опускатися у стан рецесії, головним чином через проблеми у Німеччині.

Частково тенденції уповільнення економічного зростання можна пояснити через запровадження ембарго на імпорт продовольчих товарів до Росії. Головною проблемою навіть при слабкому економічному зростанні лишалися занизькі темпи інфляції, а падіння інфляції у другому кварталі 2014 року було зумовлено зниженням цін саме на продовольчі товари. Як наслідок, запровадження ембарго імпорту європейських продуктів призведе до надлишку цих товарів на внутрішньому ринку, що у подальшому ще більше розкручуватиме дефляційні процеси. Ці тенденції матимуть несприятливі наслідки для української економіки. По-перше, головною товарною групою експорту до Росії були саме продовольчі товари. Після посилення торгівельної блокади з боку Росії та підписання Угоди про асоціацію з ЄС для українських експортерів відкрилися нові ринки збуту. Однак саме для цієї групи товарів завоювання європейських ринків ускладнюється внаслідок високої внутрішньої пропозиції. Це також означає, що українські експортери не зможуть повною міроюскористатися режимом преференцій.

Очікується також певна девальвація євро, яка може використовуватися у спекулятивних цілях. НБУ, на жаль, нещодавно продемонстрував інертність і подекуди неефективність у реагуванні на спекулятивні дії деяких банків.

Підвищення ризиків банківської системи України має ще й російське походження - через поширення економічних проблем у філій російських банків, які присутні в Україні. Російські банки у найближчому часі можуть відчути гостру нестачу фінансових ресурсів. Ці банки наразі потребують залучення фінансових ресурсів для сплати зобов’язань уже до кінця поточного року, однак у наслідок введених США та ЄС санкцій вони відрізані від міжнародних фінансових ринків. До того ж китайські банки також відмовляються надавати російським банкам кредити через небажання погіршувати свої стосунки із західними партнерами. Девальвація рубля може спровокувати відтік депозитів з банківської системи Росії та обмін їх на іноземну валюту. Падіння цін ж на нафту призведе до зменшення пропозиції іноземної валюти (зокрема, американського доларів) на валютному ринку. Ці фактори можуть призвести до гострої доларової нестачі. У разі продовження подібної ситуації це може не лише позначитися на фінансовому секторі Росії, але і на всій економіці країни. Однак, Центральний банк має достатньо золотовалютних резервів, щоб утримати російську банківську систему до 2016 року.

Тенденції в інших частинах світу також невтішні. Економічне зростання в Японії, третій найбільшій економіці світу, може також опуститися нижче нульової позначки у наслідок запроваджених у квітні споживчих податків, які мають більш негативний ефект на витрати ніж спочатку очікувалося. Економіка Бразилії та Росії у найкращому випадку у стагнації. Навіть економічне зростання Китаю на рівні у 7,5% щорічно не сприймається дуже оптимістично на фоні можливої кризи у секторі нерухомості, кредитної бульбашки та падіння ефективності виробництва.

Подібна ситуація не може тривати довго. Отже, або проблеми у англосаксонському регіоні виявляться тимчасовими, або це налякає фінансові ринки і призведе до уповільнення економічного зростання у світі загалом.

Отже, осіння економічна турбулентність в світі може суттєво позначитися на темпах розвитку економіки України. Тому, якби ми не надіялися на світ, аксіома про  ефективний розвиток внутрішнього ринку ще довго визначатиме темпи зростання вітчизняного ВВП.