Останніми днями я давав досить багато політичних коментарів і отримав очікувану реакцію: багато людей написало, що розчаровані.

Відповідаю всім.

1. Політична система завжди не встигає за соціальними змінами. Запит суспільства на нову політику вже є, а нових політиків ще нема, або ж вони нікому не відомі.

2. Зміни в країні зачепили щонайбільше 20% громадян (це дуже оптимістична оцінка), решта залишилися там, де були. І саме вони визначатимуть темп нашого руху.

3. Щоб будувати нове, треба спочатку зламати старе. Руйнування старого і будівництво нового -- це дві різні задачі, що вимагають різних компетенцій.

4. Вибори -- це гра, яку треба вигравати, це бій, у якому треба перемагати. Це не вибір між чорним і білим. Чорне і біле буває лише у казках та у Толкієна (власне, теж казка). Життя схоже більше на велику гру чи велику військову стратегію, аніж на прямий шлях світла і добра, обабіч якого темрява зла. Якщо ви з цим не згодні, мені нема чого вам запропонувати, тож відписуйтесь негайно.

5. Прагматичне завдання цих виборів -- по максимуму не дати виграти людям з минулого. Для того майбутньому треба йти на компроміс із теперішнім (дивіться мою статтю на Українській Правді про три часи).

6. Порада всім розчарованим: не зачаровуйтеся, тож не будете розчаровуватися.

7. Хто нічого не зрозумів з вищенаписаного, рекомендую піти випити пива. Це просто й ефективно.