Українці в очікуванні створення стійкої ефективної проєвропейської парламентської більшості.

Президент пообіцяв не втрачати жодного дня, але після виборів пройшов вже тиждень, а все й далі залишається на рівні переговорів. Як показує історія, найскладніше в українському політикумі – ділити урядові портфелі – саме тут відходити від партійних квот ніхто не збирається. Але, в умовах глибокої економічної кризи й військової агресії з боку Росії, новообрані парламентарі мають продемонструвати єдність. Адже суспільство покладає на цю Верховну Раду великі сподівання.

Однак коаліційні домовленості Порошенка й Яценюка затягнулись. Порошенко не був готовий до такого високого результату «фронтовиків» і до їх претензій на певну кількість міністерських посад, а головний «фронтовик» хоче, щоб політична сила, яка перемогла на виборах по партійних списках, задавала тон коаліційним перемовинам, була ведучою, а не веденою.

Ось і виходить, що кожен тягне коаліційну ковдру на себе. Так, в середині минулого тижня з’явилась ВОНА – та сама коаліційна угода. І відразу два тексти – від Блоку Петра Порошенка і від Народного Фронту. А «Самопоміч» виступила з заявою, в якій озвучила готовність приступити до переговорів щодо формування коаліції. Про партійні квоти вголос ніхто не говорить, але всі прекрасно розуміють, що за кожне міністерське крісло йде серйозна битва, а за деякі – ціла війна.

Зараз фронтовики мають кандидатури і прем’єра і спікера. Але зберегти відразу дві ключові владні посади їм навряд чи вдасться. Моя пропозиція: не можете розділити якусь посаду між двома політ силами - віддайте її третьому - Самопомочі чи Батьківщині. Тільки не чубтеся, не марнуйте тих високих сподівань, яких від Вас очікує суспільство.

Після Революції Гідності українці не сприймуть закулісних домовленостей. У процесі формування коаліції суспільство чекає від Президента і новообраних парламентарів публічності. Коаліція має формуватися не у форматі розподілу посад, а у форматі поставлених завдань і цілей, які мають бути реалізовані в найкоротші терміни. 

Згоден з екс-міністром Грузії з координації економічних реформ Кахою Бендукідзе, який сказав: «якщо не проводити реформи, країни не буде. Бездіяльність дорівнює смерті». Коаліціанти мають про це пам’ятати і, відповідно, формувати коаліцію за принципами прозорості й високої відповідальності. Україна сьогодні потребує стрімких соціально-економічних і політичних реформ, а їх реалізація можлива лише за умов єдності, як парламентської, так і урядової. Новообрані парламентарі мають кожного дня відчувати на собі ту відповідальність, яку їм довірили виборці.

Одним з перших кроків новообраного парламенту має бути скасування позаблокового статусу. В сучасних умовах Україна не може утримувати армію в 500 тисяч, нам потрібно рухатися в бік колективної безпеки. І скасування позаблокового статусу – це стратегічний вибір України.

Будь-які зміни складаються з трьох кроків: знати, що зробити; знати, як зробити; і, власне - робити. А на це потрібна політична воля – забути про телевізійні рейтинги й зайнятися проведенням ефективних реформ.