Доброго ранку, друзі! Сьогодні в діда по технічним причинам немає возможності написати полноценний обзор міжнародних новин, але основні події будуть ізложені в передачі "Суть собитій із Свиридом Опанасовичем", котора щодня виходить на Радіо Рокс о 13.30 з повтором о 18.30.

Но пару слів сказать нада, бо день сьогодні необикновенний. Надворі сьогодні в нас середа... середа? Да, точно середа і болєє того - 10 грудня. Дід не сумнівається, що всі ви пам'ятаєте, що це за день. Бо сьогодні День прав людини. Небайдужим громадянам нелишнє буде почитати Загальну декларацію прав людини, котору ООН прийняла 10 грудня 1948 року. Інтєресноє чтіво, без шуток.

Особенно символічно, шо рік тому назад, іменно в День прав людини, у ніч з 10-го на 11-те грудня 2013 року Янукович предпрінял першу попитку штурму Майдана. Дід добре пам'ятає ту ніч. В яку Майдан вистояв нє взірая ні на дєйствія беркута, ні на істошні завиванія нєкоторих дєятєлєй зі сцени Майдана. Дід січас затрудняється сказать, кого ми ненавиділи сильніше - беркут ілі істєриків на сцені. Оті дєятєлі січас щитають себе великими героями, не усвідомлюючи того факту, що іменно через їхнє істеричне панікйорство, через їхні дискантні завивання, у критичні моменти на Майдані було так мало захисників.

Тим більша шана тим, хто не піддався паніці, піднявся серед ночі і спішно прибув на Майдан, щоб його захищати. Дід пригадує групу студентів які прибігли - іменно прибігли зі свого гуртожитку на Майдан і тут же стали в стрій. Питаю їх - скільки? Кажуть - 8 кілометрів. - Врем'я? - 40 хвилин. І виправдовуються - дорога слизька, а так прибігли б швидше.

В ту ж ніч дід побачив іншого діда. Який хоч і без ніг, а також прийшов захищати Майдан.

Не знаю імен ні тих студентів, ні того діда. Но точно знаю - це Люди. Які спокійно, без бравади, встають коли нада і захищають свої права. А заодно і права разнообразних панікйорів та істєрічок.

З святом вас, друзі.