Як добре, що мій щирий друг Руслан Найда написав цей текст про Майдан-2014! Він дуже потрібен нам… З нього віє козацьким вітром, профільтрованим через згарища барикад і кров новітніх Героїв. 

З нього сходить на читача благодать духу 20-літніх Лицарів звитяги, які відлітали у вічний Ирій з пагорбів Інститутської, вручаючи свої Життя нам… Щоб ми обов’язково дожили і доборолися й за Них!

Добре, брате Руслане, що Ти створив це свідчення доблесті і честі української нації на Майдані! Пишімо, братове, про цей сплеск національної звитяги, про це воскресіння величі українського народу. Пишімо правдиво і безкомпромісно.

Бо, як завжди, обов’язково вилізуть з нір щедро оплачені Москвою мерзотники і напишуть «так як треба», щоб потім хтось казав, що «так і було»…

Читаючи щільні на енергетику і зміст речення, впізнаю лики багатьох-багатьох знайомих та незнайомих учасників цього колективного подвигу своєї нації. Я щодня бачив їх зі сцени Майдану і назвав якось цю картинку найпочеснішою «Дошкою пошани українського народу». 

Десятки тисяч найкращих людей виступали тоді з найпалкішими і найчеснішими промовами, віршами, піснями на цій сцені – найвищій трибуні людства в його боротьбі зі злом 21-го сторіччя. А потім ішли у бій без зброї і часто без найменшого захисту – так, як це описує побратим Руслан.

Пам’ятатиму і тверду поставу автора у відблисках пожеж на Хрещатику в ті вирішальні й страшні 18-19-20-21 лютого 2014 року, коли він ночами залишався там, на редутах Майдану, зі своїм бойовим пірначем і непохитною готовністю віддати життя за Україну.

Тому він має право на кожне слово у цьому тексті! Читаймо, ділімося з ближнім і славмо кожного, хто тоді був у когорті нескорених Воїнів світла…

Володимир Гонський, бард, публіцист, ведучий Майдану.

Це моя коротка передмова до нової повісті Ruslan Naida "РЕДУТ" про Євромайдан. Книга уже в продажу, але якщо ми разом не примусимо Руслана-Остапа зробити її презентацію, то ця подія і ця книга припаде пилом. Шось він кумизиться, мовляв, не на часі.... Нумо всі разом - навалилися на Найду і вимагаймо ПОДІЇ. Ну, і трохи доброї хріновухи наприкінці імпрези...