Неодноразово чую від дуже розумних і поважних людей: не кажи того, не кажи цього, бо це грає на руку росіянам.

Наприклад, не критикуй прем'єр-міністра. Не підкреслюй розбіжності в Уряді між новими реформаторами і старими корупціонерами. Бо тоді виявляється, що росіяни праві, коли вони день і ніч пояснюють усьому світові: ці українці постійно сперечаються між собою, вони не здатні домовитися, вони failed state (нездатна держава).

Відповідаю: по-перше, суперечки та критика (якщо вони конструктивні!) є ознакою вільних людей, вільної демократичної системи. По-друге, і це головне: мені начхати, що кажуть росіяни. Бо хай займаються своїми проблемами, яких у них більше, ніж у нас (і нам треба ще постаратися, щоб їхні проблеми не затягли нас у воронку слідом за ними). Ми ще подивимося, хто з нас failed state.

І ще. У нас із ними війна. Чому я маю думати, що вони про нас скажуть?