Конституція України в статті 43 передбачає право громадянина на працю, за рахунок якої він може заробляти собі на життя (харчування, одяг, оплата комунальних послуг). Працююча людина повинна отримувати гідну зарплату, яка дасть їй можливість себе утримувати, тоді вона не потребуватиме додаткових соціальних пожертв у вигляді субсидій та інших соціальних допомог.

А що ми маємо в проекті Закону Про бюджет на 2015 рік? Уряд пропонує мінімальну заробітну плату в 1257 гривень, що на 39 гривень або 3,5% більше, ніж у 2014 році. В той час, коли офіційний рівень інфляції в Україні за 11 місяців становить 121%.

Цією нормою уряд фактично узаконює право роботодавця платити жалюгідну зарплату. В якій ще цивілізованій країні працівник з повним робочим днем отримує зарплату і одночасно потребує державної соціальної допомоги? Які вимоги Євросоюзу передбачають такі стандарти?

Багато новообраних депутатів скаржилися, що на депутатську зарплату в 5-6 тисяч гривень вижити нереально. То чи будуть вони голосувати за мінімальну зарплату 1257 гривень?

В Програмі уряду платна медицина, підняття тарифів ЖКГ, підняття пенсійного віку. Усе, щоб врятувати економіку та олігархів і нічого, щоб допомогти простій людині. Тоді зрозуміло чому прем'єр-міністр на затвердженні Програми уряду сказав, що цього року "завдання кожного вижити".

Година робочого часу за проектом Закону становить 7,63 гривні. Для порівняння: оптова ціна півторалітрової пляшки води "Моршинська" становить 7,5 гривень.

Роботодавець повинен платити гідну зарплату. Це не є предметом соціального компромісу. Не можеш належно оплачувати працю найманого працівника - ставай до станка сам.

Соціальна політика держави повинна гарантувати достойну зарплату кожному працюючому, а за рахунок відрахувань від його зарплати повинні покриватися видатки держави на утримання непрацездатних або тимчасово безробітних. Ці дві статті мають бути збалансовані, інакше жодного бюджету країни нам не вистачить на соціальні виплати.

Під тиском критики Уряд 18 грудня відізвав проект бюджету для опрацювання.

Пропозиція Радикальної партії щодо підняття мінімальної зарплати до 2000-2500 тисяч гривень викликала неабияке обурення і паніку в Мінфіні. "Це не можливо! Звідки взяти гроші", - це усе що від них можна почути. На жаль, навіть при новому міністрі-іноземцеві, чиновники Мінфіну не можуть думати по-новому. Замість того, щоб оцінити загально економічний ефект, вони перерахували тарифну сітку, що призвело до значного збільшення видатків та росту зарплат у керівного складу органів виконавчої влади до 15-20 тисяч гривень.

Тому звертаю увагу Мінфіну, що дана пропозиція не вплине на збалансованість дохідної і видаткової частини бюджету, оскільки:

- підвищення проводиться без перегляду тарифної сітки, тобто особам, які отримують більше 2000 гривень рівень зарплати не перераховується;

- кошти для підвищення зарплати в держсекторі частково компенсуються за рахунок зголошеного Урядом 10-ти відсоткового скорочення державних службовців. І взагалі уряду варто нарешті задуматися, що в Україні з 14 мільйонів працевлаштованих осіб понад 3,5 мільйони (близько 25%) працюють в бюджетній сфері. Тобто, 11,5 мільйони працюючих в приватному секторі економіки повинні утримувати 13 мільйонів пенсіонерів і 3,5 мільйони бюджетників;

- збільшаться поступлення до місцевих бюджетів сум прибуткового податку з громадян. Отже, місцеві громади потребуватимуть меншого рівня дотацій з державного бюджету;

- держбюджет отримає значну економію через зменшення кількості малозабезпечених осіб, які претендують на субсидії щодо оплати послуг ЖКГ.

Окрім фінансового ефекту дана норма сприятиме:

- зменшенню корупції при наданні субсидій малозабезпеченим верствам населення;

- підняттю рівня купівельної спроможності населення, що позитивно вплине на пожвавлення економіки;

- дасть змогу швидше і м'якше перейти до політики економічно обгрунтованих тарифів на комунальні послуги, прибутковості підприємств ЖКГ та підвищення якості обслуговування населення".