Доброго ранку, друзі! Надворі в нас середа, тєкущий рік поступово наближається до свого календарного завершення і в цій связі умесно згадати, шо в яких умовах ми зустріли 2014 рік, так він, собственно і пройшов. Тому дід бажає всім небайдужим громадянам так спланувати зустріч грядущого 2015 року, як ви би хотіли, щоб він і проходив - в мирі, радості і при здоров'ї та матеріальному добробуті. Дідовим читачам із-за кордону, в яких сьогоні вже почалися різдв'яні канікули, дід бажає гарного відпочинку в колі ваших родин і щоб ви нам були здорові та бадьорі. Ви і здалеку робите для України багато корисних справ, за що вам від діда отдєльне спасіба. В общем, Меррі Крістмас і з наступаючим Новим Роком.

Тим же малятам, любим хлопчикам і дівчатам, які продовжують натхненно трудитися на своїх робочих місцях, дід радить не сильно перетруждаться, бо все одно всієї роботи не переробите і всіх грошей не заробите. Тому робимо кохве-паузу, вмощуємся зручненько і читаємо уважненько.

Надя Савченко продовжує голодовку, яку тримає вже одинадцятий день. Весь цей час п'є лише теплу кип'ячену воду, відмовляється навіть від чаю.

Медична допомога була нібито їй якась надана, дід дякує адвокату Ільї Новікову, який лічно цим вопросом займається, но ефекту від лікування особого пока нема. Втрата слуху на праве вухо становить приблизно 40-60%. Однако Надя продовжує демонструвати незламний бойовий дух, зашугала там всю охрану і тепер вони ведуть себе з нею чемно, звертаючись до неї не іначе, як Надєжда Вікторовна.

Надя в камері багато читає, в часності замовила собі і вніматєльно ізучає матеріали Нюрнберзького процесу над нацистськими главарями. Зачотний троллінг, дід одобряє. Розважається Надя грою в шахмати і з лічних побажань в неї є лише те, щоб на Новий Рік в неї у камері була ялинка і щоб до дня народження сестри Віри вона повернулася. День народження Віри Савченко у січні і дід горячо желає, щоб це Надіне бажання сповнилося.

Но навіть сидячи в московському СІЗО Надя Савченко остається в бойовом строю, наближаючи нашу Перемогу. Абсолютна безпідставність висунутих проти Наді звинувачень цілком очевидна для мірового сообщества, що додає симпатій Україні і трансформується в разнообразну допомогу і сприяння.

Взагалі, роль бойових українських дівчат, які протягом історії відігравали помітну, а часом вирішальну роль в досягненні Перемоги, заслуговує на окрему увагу.

В цій связі дідові чогось згадалося ім'я іншої українки, Людмили Павліченко із славного міста Біла Церква. Яка в страшному 1941 році, коли красноармійці здавалися в плєн фашистам цілими арміями, не дрогнула, а будучи снайпером завалила більше 300 німецьких офіцерів і солдатів. І стала таким чином самим результативним жінкою-снайпером в історії людства. Но мова не про це, а про роль Люди Павліченко в залученні допомоги Америки стікаючому кров'ю Радянському Союзу, шо зрештою проявилося у гігантських розмірах ленд-лізу та відкритті другого фронту. У 1942 році, коли перепуганий Сталін готовий був сотруднічати хоть з буржуями, хоть з дідьком лисим, направив Люду в Америку з просьбою поспособствувать, шоб американці якто розкошелилися. Нада сказать, шо і Рузвельт був внутреннє готовий допомагати, но йому нада було переломити паблік-опініон. Дємократія - це вам не хухри-мухри.

Люда Павліченко виполнила цю місію льогко і з шармом. Виступаючи в Чикаго Люда, сама собою красуня, у воєнній формі, дзвінким голосом звернулася до недовольно та іронічно взіравшого на неї натовпу жующих жвачки американців такими словами: "Джентльмени! Мені двадцять п'ять років. Я вже знищила 309 вражеських солдат і офіцерів. Вам не кажеться, джентльмени, шо ви слішком довго ховаєтеся за моєю спиною?!".

Джентльмени сначала пороззявляли роти, а потім піднялася така овація і такий гвалт одобренія, шо стало ясно - крига скресла, паблік-опініон згоден допомагати проклятим комуністам. Конгрес, чуткий до мнєнія ізбіратєлєй, тут же проголосував, як нада і в Совецький Союз пішли морські конвої за конвоями, які везли в СССР танки, літаки, тягачі, набої і продукти харчування в промишлєнних масштабах. Це тільки малообразоване Хуйло іскреннє щитає, шо Росія самостоятєльно і в одіночестве перемогла нацистську Германію. Но дід, як і решта незаангажованих істориків, щитає, шо без тої допомоги Совецькому Союзу був би нєсомнєнний гаплик. А завдячувати цій допомозі не в останню чергу нада білоцерківській дівчині Люді Павліченко.

Даже яєшня, яку Шарапов вже після війни смажить у ізвесному фільмі, була із американського яєчного порошку. Отриманого по ленд-лізу. Америка вообще завалила СССР та інших союзників спамом, но в те врем'я слово "спам" мало совершенно не таке значення, як січас. Тоді це означало консервоване м'ясо, яке вироблялося американською компанією Hormer Foods Corporation, на банках яких стояла абревіатура SPAM (Shoulder of Porks and hAM - свинячі лопатки та шинка). А згодом, поскільки цих банок було дуже вже багато і фірма вела рознуздану рекламну кампанію, слово "спам" приобрело сучасне значення. Но під час війни благодаря американському продовольчому спаму вижили мільйони людей. Так... Шото дід по привичці забалакався, вспоминая прежні времена, вертаємся в современность.

Недавно Конгрес США тоже одкаблучив нєчто подобноє - прийняв "Акт про підтримку свободи в Україні". А презідєнт Обама, нє взірая на істошні воплі з Москви, отой Акт підписав. Зауваживши, однако, шо воєнна допомога Украіні надаватиметься ним в залежності від поведінки Хуйла і його кліки. Таким образом, конгресмени собрали і зарядили дальнобойну і мощну рушницю та вложили її в руки свого предводітєля. Предводітєль Обама рушницю прийняв і м'яко намекнув, шо стрілятиме, єслі Хуйло не отямиться. Хуйло ж, який ніколи в жізні з реальними проблемами не сталкувався, в реально опасних ситуаціях не бував, всігда все сходило йому з рук, наївно полагав, шо він нєпобедім і всьо такоє. Но зараз, отетеріло наблюдая за динамікою цін на нафту, за курсом рубля і за постєпенним остєрвенєнієм недовольной часті общества, ліхорадочно думає, як із усієі цієї ситуації випутуваться. Пока нічого толкового придумать не вдається, отсюда медлітєльность і колєбанія. Отсюда і відсутність внятної реакції на недружественні шаги США. Істеричні воплі Дімки Медведєва і заунивне блєяніє печальной лошаді Лаврова не в щот. Всьо розвивається по намного болєє грусному сценарію, чим Хуйло предполагав.

Білоруський бацька Лукашенко і казахстанський хан Назарбаєв тут же почуствували слабинку та нєрешітєльность Хуйла і предприняли шаги, які позволять їм предстать миротворцями та заслужить хорошу репутацію в глазах Украіни і цивілізованих стран. Вони поочерьодно змоталися в Київ, пообнімалися з Порохом, попили з ним горілку і пообіщали всячеське содєйствіє.

Хуйлу же свої тєлодвіженія нєсомнєнно преподнесли як дружеську, но не безплатну, помощ в його трудном положенії. Бо обидва, буквально на слєдующий день, посєтілі Москву, де взяли участь у самміті ОДКБ (організація договора о коллєктівной безопасності - тіпа НАТО, яке Хуйло багато років питається создать із своїх вассалов). Хуйло продємонстрірував вассалам новий центр управлєнія войсками (явно скопіруваний із "Звьоздних войн").

Пускаючи пиль в глаза отим центром, де много всяких світящихся моніторів і мигающих лампочок, Хуйло заісківающе питав Луку і Назарбая: "Ну шо?". В смислі, шо там Петя собі думає і шо намерен предпрінять? Дєло в том, шо в ліце Пороха Хуйло має справу ще з більшим проходімцем, ніж він сам, вірити Пороху ніколи не може, бо той постоянно наябує бідного Хуйла, скатіна отака. Тому з Порохом Хуйло чуствує себе явно некомфортно. Це йому не тихий дурачок Ющенко ілі тупой твьордий предмет Янукович. І тому Хуйло очень хоче знать, чим там Порох насправді дише і шо собі думає. Шо там Петя впарював Луці і Назарбаю, і шо потом та сладка парочка розказувала Хуйлу, дід не знає. Но судя по всєму, Хуйло почув мало утєшітєльного. Кроме того, Лука і Назарбай тоже старі пройдисвіти і явно затребували з Хуйла оплату своїх посреднічеських послуг. Бо Хуйла на постоветском пространстве месні царьки іначе, як банкомат не воспринімають. При тому знахабніли до краю - не в рублях требують, а ісключітєльно в долларах. Отакі в Хуйла союзнічки.

Главний киргизький хан тоже всячеськи старається видоїти з Хуйла максімум, пока в тому банкоматі є ще хоть якісь гроші. 2014-жылдын 23 декабрында Кыргыз Республикасынын Президенти Алмазбек Атамбаев зустрівся з Россия Федерасиясын Президенти Хуйлосы і оп'ять попросив у нього гроші. Дід нагадує, шо в серпні вимогатєль Атамбаєв вже якось вициганив у Хуйлосы півмільярда долларів. Тіпа, на подготовку до вступу в ЄАЕС. Учора Киргизстан став новим офіціальним нахлєбніком Хуйла, вступивши у отой ЄАЕС. Симпатичний народ киргизи, но якто їм хронічно не везе. Постійно шарахаються в трикутнику Росія - США - Китай, но все в них получається якось у свинячий голос. Нада було хотя би два года тому вступати в Тайожний союз, коли в Хуйла ще грошики водилися. Січас же Хуйло відімо відмовив - ніде нема ніякої інформації, шо Алмазбек вертається в Бішкек з грошима. А то, шо він просив, дід нічуть не сумнівається. Іначе, нахрена йому було палити керосін і летіти в Москву?

Пока суть да дєло і Хуйло відбивається від назойлівих просьб азіатських ханів, аморальна і лішонна елементарних понять про порядність київська хунта нємедлєнно воспользувалася замешатєльством Москви і викинула очередного коника, отмінивши позаблоковий статус України. Прімечатєльно, шо нє взірая на громкі і воїнственні тявкання, які звучали накануні від комнатной собачки Медведєва і сумне ржаніє лошадіноголового Лаврова, після рішення ВРУ Москва якто неожиданно прикусила язика. Натомість, нє взірая на предрождєственскую розслаблєнность, з боку НАТО і з боку ООН прозвучали одобрітєльні коментарії в тому дусі, шо Україна вправе робити свій суверенний вибір і єслі шо, то і в НАТО вступати тоже має повне право.

Таким образом, конспірологічна теорія, шо Хуйло на самом дєлє тайний агент Києва і Запада та виполняє задачу по заталкуванню України в НАТО, получає дополнітєльне підтвердження. Но єслі розбиратися з ситуацією під лупою, стане ясно, що вчорашнє рішення носить чисто ритуальний характер та пока шо не матиме практичних наслідків. Шо не применшує його значення. Во-первих, Київ внятно продемонстрував готовність чхати на мнєніє Москви, а слухи про вліяніє Хуйла на хунту явно преувелічені. Во-вторих, совершенно очевидно, шо цей шаг предпринят ісключітєльно внаслідок агресивної політики Москви, тому на вопрос кому нада сказать "спасіба", шо із дружньої держави Україна превратилася у врага, руссовата має дружно відповісти: "Спасіба Путіну за ето". В-третьїх, Западу послан нєдвусмислєнний месседж - Україна готова рухатися в сторону Альянса, ждьом встречних предложеній. І потчетверте, хунта получає дополнітєльний мощний козир для переговорів з Хуйлом. Тепер Хуйло явно зашевелиться і слатиме в Київ своїх тайних емісаров з предложенієм якто договориться і спустить НАТОвську тему на тормозах. Бо трудно буде об'яснять мислящій часті общества, чому в результаті геніальної політики Хуйла, на кордоні з Росією раптом появилися дві нові країни НАТО - Фінляндія і Україна. Дідові дуже інтєресно, шо Хуйло думає предложить хунті взамен.

Понімая, шо повноцінне членство в НАТО - вопрос не одного місяця і даже року (Столтенберг вчора прикинув, шо на це нада дето шість років), а на порядку денному маса горячих вопросов, дід не ісключає, шо вокруг цього питання состоїться нєкій торг. Єслі, наприклад, ми побачимо, шо буде прийнято якийто новий закон про внєшнєполітичну стратегію України, де вопрос про членство в НАТО буде сформульовано туманно, значить торг состоявся. Но взамін нада требувать як мінімум злива ДНР-ЛНР, восстановлєніє повного контролю над кордоном і повернення на стіл переговорів вопроса Крима. За Крим Хуйло буде отчаянно держаться, но ДНР-ЛНР вполнє міг би злити. Єслі би був вменяємим. Шо не факт.

Но про шо би там не торгувалися з Хуйлом, знаючи ціну договорьонностям із Москвою, це отнюдь не зніме з порядку денного перспективу членства України в Альянсі. З Хуйлом можна підписувать любу бумажку, ізначально не надаючи їй ніякого значення. А самим своє робить ісходя із стратегічних інтересів. Байки про те, шо Україна в теперішньому стані буде обузою для НАТО, лише байки. Не забуваємо, шо на сьогоднішній день далеко не кожна країна НАТО може похвалиться армією, в якої є свіжий опит бойових дій. А Україна може і це також наш существенний плюс.

Паралельно ВРУ учора провалила голосування по якимто дополнітєльним полномочіям Кровавому Пастору Турчинову і в связі з цим до діда було много всяких вопросів. Єслі чесно, дід не сильно за тою тємою стежив, бо вона йому откровенно неінтересна. Єслі мова йде про вибудовування якихто систем внутрішнього балансу влади, то це одно, а єслі мова про те, шо Турчинову полномочій мало, то це друге. Но і перше і друге - вопроси з дідовоі точки зору третьорозрядні. Єслі, к примеру, дід хоче помогти Армії, то він ні в кого ніяких полномочій не просить, а мовчки пакує воза і їде в зону АТО. Єслі по дорозі спиняє міліція, то понявши, шо це волонтерська допомога, міліцонери в большинстве свойом просто беруть під козирьок і бажають щасливої дороги. І ніяких бумажок в діда нема. Так шо нехай оті дєятєлі беруться за роботу і ретельно виконують возложені на них об'язанності, а не граються в розподіл владних повноважень. Може я чогось не розумію в тих високих владних матеріях, но я простий сільський дід і мнє простітєльно.

Переносим вніматєльний взгляд на наші західні кордони і шо ми бачим? Ми бачим хуйлососа Орбана, який ніяк не вгамується і шото там варнякає про недопустимість втручання США у внутрішні діла країн ЄС. Дідові на оце варнякання так і чується голос Магарича з відомої п'єси Леся Сергійовича Подерв'янського. Нащот того, шо Орбану мало було пизди получить, він ще хоче, щоб його в сраку виєбли. Можна собі лише уявити, скільки грошей відвалив Хуйло Орбану, єслі він із упорством політичного самогубця отрабатує оті бабки. Стараясь не помічати, як накаляється напруга в угорському суспільстві. Орбан привично педалює тему патріотизму і національної гордості угорців, но як би ота політіка не вдарила по ньому самому. Мадяри народ гарячий і єслі шо, то на подйом скорий.

Січас багато розмов про те, чи способен російський народ на свій Майдан і більшість божиться, шо Майдан в Росії невозможний. Наверно так і є, дідові трудно казати, які превалюють настрої в російському обществі. Но утверждать, шо росіяни неспособні на бунт і восстаніє може лише людина, яка абсолютно не знає історії. Мало в якій краіні бували такі масові і криваві бунти, як в Росії. А якось не постіснялися і богоданного царя-батюшку цинічно закололи в темному підвалі. А єслі Хуйло щиро вірить, шо вдержати ситуацію возможно силою всяких спецслужб і омонів, то це тоже велика ошибка. На штиках можна прийти до власті, но всидіти довго на штиках невозможно. Муляє.

В ці дні, рівно 25 років тому у тихому Бухаресті тоже казалось би нішо не предвещало. Народішко слухняно собрався на площі, послухати генія Карпат товаріща Ніколае Чаушеску. Принесли з собою всякі плакати з хвалєбними лозунгами в адрес партії і правітєльства. Єслі би там опрос проводив Левада-центр, то в Чаушеску рейтінг був би около 90%. Но в якийсь момент люди вдруг плюнули, викинули оті лозунги і начали скандірувать "Чаушеску - криса!". Шо було далі - всім відомо. 25 грудня 1989 року геній Карпат Чаушеску був розстріляний разом із своєю супругою Єлєною. Сіг транзіт глорія мунді. І єслі Хуйло думає, шо він якийто особенний, а його анатомія не підходить для революціонной казні, то він сильно ошибається. І кстаті, в послєднє врем'я Хуйло стає особенно похожий на крису. К чему би ето?

Нафтоаферісти на біржах куражаться, бавлячись ціною на нафту в діапазоні 60-62 доллара за бочку БРЕНТа. Нормально, каже дід. Но можна і менше. "Можна і менше", - соглашається з дідом достопочтєнний Алі аль-Наїмі, який займає в Саудівській Аравії скромну должность міністра нєфті. Подумавши трохи, отой міністр додав, шо і по 20 долларов за барель буде пріємлємо. - Да, було би харашо - каже на це дід і розрішає достопочтєнному Алі аль-Наїмі дєйствувать в упом'янутом направлєнії.

Ну а ми зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаєм кулаки за Надю і за всіх наших полонених, всіляко допомагаємо Армії, ведемо здоровий спосіб життя і читаєм repka.club.