Для тих, хто хоче додати у своє життя моменти, які не порівняти зі звичайною прогулянкою містом, ТОП паркових місць відпочинку, створених завдяки бурхливій фантазії природи, людей і «багатонульовим» капіталовкладенням.

Зануритися, в прямому сенсі цього слова, в наземний світ під водою можна, здійснивши прогулянку, а точніше заплив у парк австрійського міста Трагес – «Зелене озеро». Взимку це нічим не примітна зона відпочинку з алеями, зручними лавками, галявинами і невеликою смарагдово-прозорою водоймою. Та варто сонцю і температурі трохи піднятися, як сніг тане, підвищуючи рівень води від 2 до 10 метрів, і Зелене перетворює на дно всю площу парку. Ось тут і починається розпал туристичного сезону. Люди з дайверським спорядженням скупчуються на узбережжі, шукаючи, де зручніше пірнути, щоб опинитися в світі а-ля діснеївської «Русалочки» і, змахуючи ластами, переміщатися над «затонулими» стежками та лавками.

Для відвідування тайського «Парку грішників» вміння плавати не обов’язкове, а от стійка психіка дуже навіть потрібна. Він являє собою своєрідну «репетицію пекла» на землі. Скульптури, котрі зображують людей, яких нещадно розривають триглаві пси, очі, що кровоточать, простромлені списами серця, розпечені котли. Доповнюють усе це психоделічні мелодії, які лунають з колонок, і оголошення диктором форм розплати за гріхи. Самі жителі Таїланду люблять виводити сюди на прогулянку дітей, мабуть, з виховною метою.

Перед відвідуванням однієї з англійських зон відпочинку, організованої за сюжетом книги, варто хоча б у скороченому варіанті перечитати «Різдвяну історію» або «Пригоди Олівера Твіста». Присвячений відомому письменнику парк «Світ Діккенса» відкриває ворота в повсякденне життя Англії XIX століття. Тут можна зануритися у всю «чарівність» минулих років, адже на вулицях вас приязно зустрінуть кишенькові злодії, в’язні-втікачі, бувалі картярі... Ну і, звичайно ж, які розваги без атракціонів! Головний з них – поїздка по смердючому, брудному каналу, який кишить пацюками і нагадує Темзу тих часів.

Відтворити в реальності казкову Країну ліліпутів ризикнули китайці. Вважаючись однією з найбільш низькорослих націй у світі, вони зібрали наймініатюрніших жителів, які не побоялися стати своєрідними парковими експонатами. Володіння «Королівства карликів» більше нагадують село, аніж парк, займаючи відрізок площі в комуні Куньмін. Кілька разів на день місцеві, які мають непогані акторські дані, розігрують театральні вистави для «великих» туристів. «Гуліверів» серед постійних жителів не спостерігається, та й не помістилися б вони не в показушні, а в реально діючі школи, лікарні й магазини.

Втім, багатьом така «розважальна зона» видається жорстоким прикладом порушення принципів етики та суспільної моралі. Мешканці села думають інакше. Один з них, Фу Тянь, на подібні заяви відповідає: «Будучи маленькими людьми, ми звикли до того, що великі люди попихають нами й експлуатують нас. Тут великих людей немає. І все, що ми робимо, ми робимо для себе».