Бюджет країни це як медична картка людини. Можна побачити, чим хворіє економіка, чим її планують лікувати та чи планують взагалі.

Цим дописом пропоную подивитися на курс лікування від Кабміну.

Основні видатки бюджету-2015 у порівняні з попереднім демонструють: влада планує економити на собі, суддях, науковцях та соціально незахищених, натомість збільшити витрати на оборону та підтримку учасників АТО.

ТОП-видатки проекту бюджету-2015

Видатки держбюджету уряд планує на рівні 527 млрд. грн. (це по загальному та спеціальному фонду разом).

При цьому третина усіх видатків (165 млрд. грн.) йде лише на дві статті бюджету: Пенсійний фонд та обслуговування держборгу.

Майже 2/3 видатків бюджету (334 млрд. грн.) йде на фінансування восьми статей (див. таблицю).

Як під рентгеном бачимо дві хронічні хвороби української економіки.

Хронічна хвороба N1: пенсійні виплати

Про необхідність проведення пенсійної реформи не говорить хіба що лінивий. При чому років так з 10.

Але щороку верх брали популісти. І чинний керівник уряду не виключення.

Ще 2 роки тому він очолював виборчий список партії, яка у своїй програмі вказувала:

Зробимо перерахунок пенсій. Вони зростуть не на 100 гривень, як перед виборами, а на 334 гривні, як того вимагає закон. Несправедлива пенсійна "реформа" Януковича-Азарова-Тігіпка буде скасована.

Звичайно, що про виконання подібних своїх обіцянок Яценюк нині не говорить. Навпаки, він має переконувати, що непопулярних пенсійних змін не буде. Пенсійний вік не збільшуватимуть.

Тобто певні ліки від "пенсійної хвороби економіки" виписувати головний лікар не планує...

Тим часом депутати-популісти хочуть погіршити стан хворого. Уже зареєстрували більше десятка законопроектів, наслідком ухвалення яких буде збільшення видатків по статті "Пенсійний фонд".

Хронічна хвороба N2: життя у борг

Останні 10 років Україна набрала стільки кредитів "на розвиток", що їхній тягар несе країну у прірву. Щороку виплати по боргам зростають, а відчутної користі від запозичень немає.

Ми вже беремо в борг, щоб віддавати попередні борги.

Так цього року отримали $ 9 млрд, а віддали віддала $ 14 млрд боргів і кредитів.

Прем'єр вже прямо говорить: аби вижити у 2015 році нам потрібно позичити $ 15 млрд, Це додатково до кредиту МВФ.

Але разом із цим Україна має провести реформи та навчитися жити "на власні гривні".

Чи готує уряд хвору економіку "жити по-новому" як раз і можна побачити з проекту бюджету.

Влада починає економити з себе

Нещодавно серед молоді розгорілася жвава дискусія щодо можливого скасування стипендії. Серед противників лунали закиди: самі жирують, а на простих людях економлять.

Чи так це?

Аби дати відповідь на е питання пропоную порівняти заплановані видатки на 2015 рік урядом Яценюка та затверджений на 2014 рік бюджет уряду Азарова. Аби уникнути неточностей, для дослідження беремо бюджет-2014, який Рада ухвалила 16 січня цього року без наступних змін.

Отже порівняння двох документів показує, що бюджетні видатки зросли на 14,1%.

Тут і далі у таблицях у доходах/видатках береться сума за загальним фондом та спеціальним фондом:

стовпчик 1 – стаття;

стовпчик 2 – сума у млн. грн. з бюджету-2014 станом на 16.01.2014;

стовпчик 3 – сума у млн. грн. з проекту бюджету-2015;

стовпчик 4 – різниця у видатках (показник 2015-го року мінус показник 2014-го року), "+" – якщо цифра збільшується, "-" – якщо зменшується;

стовпчик 5 – зміна у відсотках у порівняні з 2014 роком (показник зі стовпчика 4 ділиться на показник зі стовпчика 2).

При загальному збільшені видатків витрати на органи влади зменшуються.

Майже 400 млн. грн. планують зекономити на Верховній Раді. Це на 42,9% менше, ніж депутатам давав Азаров.

Зокрема парламентарів і надалі хочуть залишити на голому окладі. Тобто ті самі 5 тисяч гривень, на які в Києві не прожити.

Зменшення фінансування очікує на Державне управління справами (-20,4%), Кабінет міністрів (-16,8%) та усі обласні держадміністрації (загальна економія – 3,7%).

Економія на депутатах

Як я вже згадував вище, депутатів планують залишити на голому окладі. Насправді економія на цьому невелика – порядку 30 млн. грн. на рік.

Загалом же депутати недорахуються більше половини грошей, які передбачалися їм раніше на "законотворчу діяльність".

І жодної копійки не отримають "на лікування". Відповідна стаття взагалі відсутня.

Економія на Президенті

Державне управління справами усі часи була "священною коровою". Але навіть у ДУСі наступного року відбирають кожну 5-ту гривню.

Щоправда обслуговування Адміністрації президента навпаки покращиться – на чверть.

Також у ДУСі з'являється стаття, якої не було за Азарова: будівництво та капітальний ремонт об'єктів, придбання обладнання. На ці цілі у 2015 році передбачили 5 млн. грн.

Економія на уряді

Якщо обслуговування Адміністрації президента коштуватиме платникам податків у 2015 році дорожче, то обслуговування Кабміну – дешевше. На 42 млн. грн.

Фінансування Українського інституту національної пам'яті зникає з видатків Кабміну. Натомість ця стаття присутня у видатках міністерства культури. Тож йдеться лише про зміну потоку грошей.

Натомість нова структура – держслужба з питань Криму фінансуватиметься через Кабмін.

Економія на міністерствах

9 з 15 міністерств (не враховуються МВС та міноборони) наступного року розпоряджатимуться меншими бюджетами, ніж їм давав Азаров.

Лише 2 міністерства отримують значно більші суми – удвічі більше, ніж від "попередників".

На фоні своїх колег Юрій Стець виглядає як бідний родич. Його "мінінформ" може розраховувати лише на 4 млн. грн. Це майже у 250 разів менше ніж інше "найбідніше" міністерство – молоді та спорту.

Загалом за вказаними у таблиці статтями різниця між фінансуванням у 2015-му та 2014-му складає майже 30 млрд. грн.

УВАГА! У Таблиці не враховані загально державні витрати міністерств.

Економія на суддях

Не обійшла загальна економія і судову владу. Майже 75 млн. грн. уряд планує заощадити на суддях. Причому урізання фінансування стосується усіх юрисдикцій.

Помилкова економія

За день до анонсованої освітянами та студентами акції протесту урядовці пообіцяли, що не скасовуватимуть стипендії студентам.

Скоріше за все просто побоялися вибуху. А разом із цим продемонстрували брак політичної волі на непопулярні реформи.

На стипендії щороку витрачається близько 5 млрд. грн. Те, що ці гроші використовуються вкрай неефективно говорить два факти: кожен другий студент не планує працювати за спеціальністю, лише кожен третій випускник українського вишу підготовлений до роботи.

Реформу "студентського масштабу" – перегляд стипендіальної системи, уряд знову відклав "на потім".

Натомість вирішив зекономити на науці.

Бюджет усіх академій наук був близький до загального стипендіального бюджету країни – порядку 5 млрд. грн. У 2015-му науковці недоотримають кожну 5-ту гривню.

Науковці так само влаштували акцію протесту. От тільки чи почує їх влада? Вони ж не є критичною масою, яка може заблокувати урядовий квартал...

ФОТО: 25.12.2014, акція протесту під Верховною Радою

Бюджет оборони та безпеки

Оборона та безпека. Ось на чому уряд під впливом РНБО вирішив не економити.

Загальний бюджет на силові органи у порівняні з "попередниками" виріс майже у двічі. А, наприклад, на розвиток озброєння та техніки міноборони виділяють у 9 разів більше. Якби могли, то додали б ще. Але нам ще старі хвороби потрібно за щось лікувати...

Ще рік-два тому збільшення фінансування МВС, внутрішніх військ, СБУ, прокуратуривикликало серйозну критику з боку того ж таки Арсенія Яценюка.

Нині питання до прем'єра можуть бути іншого плану: чому не дали ще більше?

У силовому блоці картину псує РНБО з втратою майже 60% фінансування. Але можна припустити, що уряд вніс цю статтю без врахування розширених повноважень структури з "Кровавим пастором" у складі. Тож можемо прогнозувати збільшення видатків і на Радбез.

Як зростають боргові виплати

Пам'ятаєте команда ефективних професіоналів займалася проектом ЄВРО-2012? То знайте: наступного року ми продовжимо платити по їхнім рахункам. Причому боргові виплати лише зростуть у порівняні з цим роком – більш ніж удвічі.

Більше платитиме Україна і по інших зобов'язаням. Хіба що Циклон-4 та супутникова система зв'язку з'їсть майже на третину менше...

Антисоціальне покращення

Просте порівняння бюджетів мінсоцполітики двох років може призвести до хибної думки, що видатки на соціалку збільшуються.

Дійсно, міністерство отримує на 5 млрд. грн. (+5,3%) більше ніж "за Азарова".

Але це збільшення іде або за рахунок нових виплат, які пов'язані з АТО та Кримом, або за рахунок витрат на "Вдосконалення системи соціальної допомоги". Без врахування цих статей міністерство отримає меншу суму.

А такі статті видатків, як "компенсація за перше робоче місце для молоді", "реабілітація дітей з церебральним паралічем" та "забезпечення житлом соціальнонезахищенних" взагалі зникли з видатків міністерства.

Натомість держава планує більше 300 млн. грн. витратити на підтримку учасників АТО. Для цього розширили функції держслужби ветеранів.

Чи зекономлять бюджетні гроші "ліки від депутатів"

Нині доля бюджету знаходиться в руках у депутатів. І вони цим за старою традицією намагаються скористатися.

Хто ж як не вони краще знають, що саме сьогодні потрібно державі. Тож з легкої руки законотворців до бюджету надходять пропозиції на додаткові мільйони та мільярди. Які в сумі можуть потягти на два бюджети.

От тільки чи витримає це країна? Цим мало хто з нардепів переймається.

А які ліки вони хочуть прописати хворій економіці можна буде побачити під час і після ухвалення бюджету. В одному з наступних дописів.