Освіта - це найстратегічніша галузь економіки. Можна пробачити тимчасову відсутність інвестицій у енергетику, металургію, сільське господарство. Але не можна пробачити відсутність інвестицій в освіту. Бо це все одно, що відмовитися інвестувати у майбутнє країни. Але скорочувати витрати на освіту - це означає повертати час назад.

Не розумію як можна проводити реформи і скорочувати витрати на освіту. При цьому у Держбюджеті-2015 та супровідних законопроектах не передбачається запровадження відкритих тендерів для всіх державних, казенних та комунальних підприємств, ліквідація схем відкатів при держзакупівлях. Не взяті до уваги пропозиції законів, які б дозволяли отримувати державі прибутки з підприємств, які є у спільній власності олігархів та держави. Виявляється, таке минуле цілком влаштовує коаліційну більшість?